A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Великоновосілківський професійний ліцей

Тема уроку 6: Законодавчі основи якості харчових продуктів. Гігієнічна оцінка якості молока та молочних продуктів.

Дата: 18.02.2024 19:13
Кількість переглядів: 10

ЧЕТВЕР, 22.02.2024 року.

Тема 2: Гігієнічна оцінка якості харчових продуктів.

Тема уроку 6: Законодавчі основи якості харчових продуктів. Гігієнічна оцінка якості молока та молочних продуктів.

Підручники: Навчальний посібник  В.О.Коваленко, В.В. Євлаш, Л.О. Чернова, М.Л. Серік, С.П. Антоненко, Б.О. Панікарова  

Л.Д. Кришемінська, Ю.Л. Клименко, О.В. Луценко “Харчова безпека хлібобулочних та кондитерських виробів”

Т.В. Шленская, Є.В. Журавко. Санітарія та гігієна харчування, 2004.

Домашнє завдання: опрацюйте наданий навчальний матеріал, законспектуйте основні поняття. Надайте відповіді на питання (письмово):

Дайте визначення «сертифікат відповідності-це…»?

Що є основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини?

Як впливає температурний режим зберігання на якість кисломолочних продуктів?

Виконання надіслати на електронну пошту tatianalitvinenko15081967@gmail.com

Інформаційний матеріал з теми: Законодавчі основи якості харчових продуктів: 

 Закон України Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" № 191—IV (191—15) від 24.10.2002) встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України (далі — ввезення), закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

безпека харчових продуктів — відсутність загрози шкідливого впливу харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів на організм людини; (Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

біологічно активна харчова добавка — спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини; (Абзац третій статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

державна санітарно-епідеміологічна експертиза — вид професійної діяльності органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні нової продовольчої продукції, технологій, технологічного обладнання, а також підприємств, що її виробляють, з метою виявлення небезпечних факторів у цій продукції, оцінки їх можливого шкідливого впливу та визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я і життя людини; обґрунтуванні застосування відповідних санітарних норм або технічних регламентів щодо її виробництва, введення в обіг, споживання з метою попередження, зменшення та усунення цього шкідливого впливу; встановленні відповідності продукції вимогам безпеки для здоров'я і життя людини; (Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи — нормативний документ установленої форми, в якому визначені вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя людини продовольчої продукції та засвідчена її безпека за умови дотримання цих вимог; (Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002; Абзац шостий статті 1 виключено на підставі Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

енергетична цінність — показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини; ідентифікація — це процедура, в ході якої за документами, маркуванням, органолептичними, фізико-хімічними показниками, специфічними для даного виду продукції характеристиками і ознаками встановлюється відповідність продукції відомостям та властивостям, зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах або нормативно-правових актах, а також узвичаєній загальній назві даного виду продукції; (Абзац восьмий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) (Абзац дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

продовольча сировина — продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів; сертифікація — процедура, у ході якої (акредитований) орган документально засвідчує, що харчовий продукт або продовольча сировина відповідає встановленим вимогам; (Абзац одинадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

сертифікат відповідності — документ, який підтверджує, що продовольча продукція належним чином ідентифікована і відповідає вимогам нормативних документів і нормативно-правових актів; (Абзац дванадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

спеціальні харчові продукти — дієтичні, оздоровчі, профілактичні харчові продукти та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо; (Абзац тринадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

супутні матеріали — матеріали, які використовуються в процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування харчових продуктів і безпосередньо контактують з цими продуктами, але самі не придатні для споживання; термін придатності харчового продукту — проміжок календарного часу, визначений виробником цього продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, якісні показники та показники безпеки цього продукту повинні відповідати вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів; (Абзац п'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

харчова добавка — природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажаних властивостей; харчовий продукт — будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною у їжу або для пиття; якість харчового продукту — сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності; (Абзац вісімнадцятий статті 1 в редакції Закону № 191--IV (191--15) від 24.10.2002.)

харчова цінність харчового продукту — провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповідності оптимальним потребам людини в основних харчових речовинах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи тощо); (Абзац дев'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

продовольча продукція — харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

показники безпеки продовольчої продукції — науково обґрунтовані показники вмісту (гранично допустимі межі впливу) у зазначеній продукції шкідливих для здоров'я і життя людини компонентів чи речовин хімічного, біологічного, радіаційного та будь-якого іншого походження, недотримання яких призводить до шкідливого впливу на здоров'я людини; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

показники якості харчових продуктів і продовольчої сировини — комплекс ознак і властивостей, притаманних кожному виду харчового продукту чи продовольчої сировини, що визначають його харчову цінність і споживчі властивості та дають можливість ідентифікувати конкретний харчовий продукт чи продовольчу сировину; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

нові харчові продукти (нова продовольча сировина) — харчові продукти та продовольча сировина, які: (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) вперше розроблені (отримані) в Україні і для яких ще не встановлено показників якості та безпеки; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) виготовлені з використанням харчових компонентів, що раніше в аналогічному харчовому продукті не використовувалися, або склад таких компонентів змінено, у тому числі методами генної інженерії; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) вироблені за новою технологією, що істотно змінює їх фізико-хімічні, та/або органолептичні показники, та/або харчову цінність; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) вперше ввозяться на митну територію України; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

фальсифікована продовольча продукція — харчові продукти чи продовольча сировина, яким з корисливою метою надано зовнішнього вигляду та/або окремих властивостей певного виду продукції і які не можуть бути ідентифіковані як ті, за які вони видаються; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

неякісна продовольча продукція — продовольча продукція, якісні показники та споживчі властивості якої не відповідають зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах чи нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, якість якої не може задовольнити потреб споживача у задекларованому обсязі; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

небезпечна продовольча продукція — продовольча продукція, показники безпеки якої не відповідають встановленим в Україні для даного виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах та нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язане з підвищеним ризиком для здоров'я і життя людини; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

неправильно маркована продукція — харчові продукти і продовольча сировина, щодо яких порушено встановлені законодавством вимоги маркування; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

санітарно-епідеміологічний сертифікат (далі — гігієнічний сертифікат) — разовий документ, виданий органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих партій (одиниць) харчових продуктів та продовольчої сировини; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

технічний регламент — нормативно-правовий акт, затверджений Кабінетом Міністрів України, в якому для конкретного виду продовольчої продукції встановлюються показники якості та показники безпеки для здоров'я і життя людини, тварин або рослин та охорони довкілля, правила маркування і введення продукції в обіг, а також порядок підтвердження відповідності та визначені повноваження органів, які здійснюють контроль за продукцією. (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.).

Законодавство України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини

Законодавство України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти та продовольчу сировину, що містять генетично модифіковані компоненти, а також на тютюн і тютюнові вироби. (Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)

Основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини

Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини є: пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання її права на якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини; створення гарантій безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, ввезення, транспортування, зберігання, реалізації, використання, споживання, утилізації або знищення харчових продуктів і продовольчої сировини; державний контроль і нагляд за їх виробництвом, переробкою, транспортуванням, зберіганням, реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням, які забезпечують збереження довкілля; ввезенням в Україну; (Абзац четвертий статті 3 із змінами.

Інформаційний матеріал з теми Гігієнічна оцінка якості молока та молочних продуктів:

Санітарно-гігієнічна оцінка молока і молочних виробів

Завдяки вмісту необхідних організму людини поживних речовин у легкодоступній формі молоко та молочні продукти посідають особливе місце в харчуванні людей усіх вікових груп. Крім того, вони широко використовуються в дитячому, лікувальному та лікувально-профілактичному харчуванні. Молоко, молочна сировина і молочні продукти, які

 

виробляються в Україні повинні відповідати показникам якості та безпеки, встановленим законодавством України.

Пастеризація, стерилізація

На молокозаводах збереження якості молока забезпечується

 

пастеризацією і стерилізацією. При пастеризації гине близько 99%

 

вегетативних форм мікроорганізмів, але спорові бактерії залишаються

 

життєздатними. Тому пастеризоване молоко зберігається при температури від 2 °С до 6 °С не більше 36 годин. Під час стерилізації досягається повний бактерицидний ефект відносно всієї мікрофлори. Термін зберігання такого молока збільшується до 10 діб і більше.

Кисломолочні продукти

Кисломолочні продукти готують із незбираного або знежиреного

 

молока, у якому під дією чистих культур молочнокислі мікроорганізми

 

викликають молочнокисле чи одночасно молочнокисле і спиртове бродіння. До продуктів молочнокислого бродіння відносять: кисляк, ацидофілія і ацидофільне молоко, сметану, сир, а до продуктів молочнокислого і спиртового бродіння - кефір і кумис.

 

До реалізації не допускається кисляк з різко вираженим запахом і

 

стороннім присмаком (кормовий, маслянокислий, аміачний, гіркий,

 

спиртовий, пліснявий і хлібний), а також забрудненого, покритого

 

молочною цвіллю, з газоутворенням, порожнечами і щілинами, рідкого і з наявністю виділеної сироватки в кількості більш ніж 5% обсягу продукту.

Ацидофілія і ацидофільне молоко

Ацидофілія і ацидофільне молоко готують з коров'ячого незбираного або

 

знежиреного пастеризованого молока. Закваску роблять на чистих культурах ацидофільної палички або з додаванням інших молочнокислих мікроорганізмів і молочних дріжджів. В ацидофілія можна додавати молочнокислий стрептокок і кефірну закваску, а в ацидофільне молоко — молочні дріжджі.

 

За органолептичними і хімічними показниками ацидофілія і

 

ацидофільне молоко повинні відповідати таким вимогам: смак і запах

 

кисломолочні, із властивим для цих продуктів ароматом. Колір — молочно-білий, рівномірний за всією масою продукту; кількість жиру — не менш ніж 3,2%. Кислотність ацидофіліну становити 75-130 °Т ; ацидофільного молока 90-140 °Т.

Сметана

Сметану готують з пастеризованих вершків, отриманих з коров'ячого

 

молока, при сквашуванні їх молочнокислим стрептококом. Смак і запах

 

сметани ніжні, кисломолочні, без сторонніх, різко виражених, невластивих свіжій сметані присмаків і запахів; консистенція сметани в міру густа, однорідна, без крупинок жиру і білка; колір від білого до блідо-жовтого; жиру не менш ніж 15%, кислотність 60-100 °Т.

Сир

Сир готують із незбираного або знежиреного молока, сквашуючи його

 

чистими культурами кисломолочних мікроорганізмів; сир, виготовлений з пастеризованого молока, призначається для безпосереднього споживання в їжу. Якщо сир зроблений з непастеризованого молока, то його використовують як напівфабрикат для виготовлення страв, що піддаються обов'язковій тепловій обробці: сирників, запіканок, плавленого і пряженого сиру

Вершкове масло

Якість сировини, що використовується у виробництві вершкового масла, повинна відповідати нормативним документам. Використання недоброякісного молока або вершків, порушення умов технологічного процесу і режимів зберігання можуть спричинити різні вади масла. Найбільш поширеною серед них є пліснявіння. До ознак неякісного масла належать також: прогірклий і кислий смак, гнилісний та сирний присмак. Масло легко адсорбує сторонні запахи.

 

Тривале зберігання масла здійснюється за температури від -24 °С до

 

-30°С: за таких умов сповільнюються мікробіологічні та фізико-хімічні

 

процеси, які спричинюють псування продукту. Зберігається масло

 

обгорнутим у пергамент у тарі в холодильній камері при температурі 2-6 °С протягом 10 діб.

Молоко є сприятливим середовищем для розвитку майже всіх видів мікроорганізмів, у тому числі й патогенних, і тому може бути джерелом харчових токсикоінфекцій, туберкульозу, бруцельозу, черевного тифу, ящуру. Через молоко можуть поширюватися скарлатина і дифтерит.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора