Урок№6. Тема:Технологічний процес вилучення зернової суміші з обмолоченої маси

Дата: 04.09.2023 14:24

Кількість переглядів: 31

Мотовило. Кут нахилу пальців граблин змінюється автоматично при переміщенні вала мотовила вздовж тримачів. Одночасно з підніманням чи опусканням мотовила воно автоматично переміщується по горизонталі вздовж тримачів за допомогою зблокованого механізму.

Оберти мотовила регулюються гідроваріатором в межах 14-49 об/хв.

По вертикалі мотовило слід розмістити так, щоб граблини захвачували стебла на 2/3 їх висоти. При висоті рослин до 80 см мотовило встановити в найнижче положення, при цьому відстань між різальним апаратом і граблинами повинна становити 25мм. Регулювання виконуються гідроциліндрами.

Різальний апарат. Зазори між сегментами і вкладишами регулюють про­кладками, встановленими між пластинами тертя і кутником пальцьового бруса. При знач­ному спрацюванні пластини тертя перевертають. Перед, регулюванням зазорів потрібно переконатися, що вкладиші пальців лежать в одній площині. У разі необхідності паль­ці підгинають трубою або легкими ударами молотка.

Зазор між передніми кінцями сегментів і вкладишів допускається до 0,8 мм, а задніми 0,3—1,5 мм. Зазор між притискними лапками і сегментами (до 0,7 мм) регу­люють прокладками, які встановлюють між пластинами тертя і лапками. Сумарний зазор (до 1 мм) між відігнутою частиною притискної лапки і спинкою ножа та спинкою ножа і пластиною тертя ре­гулюють переміщенням останньої.

Переміщенням головки 3 (рис.9) важеля механізму коливальної шайби регулюють з'єднання ножа з важелем так, щоб зміщення осей головки ножа становило А-2,5— 3,0 мм при ході В головки важеля 88 мм.

13

Рис.9. Регулювання з'єднання головки ножа і головки важеля механізму коливальної шайби:

а — важіль у середньому положенні, б — важіль у крайніх положеннях; 1 — го­ловка ножа; 2 — з'єднувальна щічка; 3 — головка важеля: А —зміщення осей го­ловок важеля і ножа (А-2,5—3,0 мм); В — хід головки важеля і ножа (В-88 мм).

Положення ножа вважається відрегульованим правильно, якщо він від зусилля руки вільно переміщується.

Шнек жатки. Якість роботи шнека залежить від правильного розмі­щення його відносно днища жатки і козирка відсікача, за­кріпленого до задньої обшивки корпуса жатки.

Відстань між спіралями шнека і днищем, пальцями та днищем в межах 6—35 мм регулюють підніманням або опусканням плит шнека за допомогою гвинтових тяг.

Відстань між пальцями і днищем додатково регулюють поворотом колінчастої осі пальцьового механізму. Для се­редніх умов роботи відстань між спіралями і днищем вста­новлюють 10—15.мм, між пальцями і днищем — 12—20 мм. Якщо хліба короткостеблові, зазори зменшують. На збиранні високоврожайних культур важливо, щоб пальці макси­мально виступали у верхній зоні, тому що перед пальцьовим механізмом накопичується велика маса стебел.

Відстань між спіралями шнека і козирком відсікача встановлюють мінімальною шляхом переміщенням козирка.

14

Похила камера. Якість, роботи плаваючого транспортера залежить від правильного натягу ланцюгів, положення веденого бараба­на відносно днища камери і рухомих полозків відносно нижніх віток ланцюгів.

Натяг ланцюгів транспортера вважається нормальним, якщо пружини 16 стиснуті до довжини 90 мм. Цього до­сягають за допомогою гайок 15 і 18 стержня 14 (див.рис.7).

Ведений барабан встановлюють за допомогою шайб 12 так, щоб між планкою транспортера і днищем 5 камери був зазор 5—10 мм.

Зазор в межах 5—12 мм між рухомими полозками 4 і нижніми вітками ланцюгів регулюють зміною натягу пру­жин 19 за допомогою болтів.

Платформа-підбирач до комбайна РСМ-10 складається (рис.10) з транспортера, нормалізатора, шнека, розвантажу­вального пристрою, копіювальних коліс, корпуса платформи і механізму привода. На транспортері закріплені спарені пружинні пальці. До корпуса платформи приєднаний корпус проставки з бітером.

Під час роботи підбирача пружинні пальці транспортера про­чісують стерню, піднімають валок хлібної маси, яка укладається на його верхню вітку. Нормалізатор притискує хлібну масу стрічки, яка подає її до шнека платформи. Останній переміщує масу в центральну частину і за допомогою пальчикового механізму спрямовує до проміжного бітера проставки, який подає її до транспортера похилої камери.

Рис.10. Платформа-підбирач комбайна РСМ-10:

1-нормалізатор; 2 — пружина розвантажувального пристрою;

3 — корпус; 4 — корпус проставки; 5 — бітер проставки; 6 — шнек;

7 — стеблознімач; 8 — каркас-підбирач; 9 — копію­вальне колесо;

10 — кронштейн.

15

Тиск пальців нормалізатора на хлібну масу регулюють поворо­том упорів по сектору. Висоту розміщення пальців транспортера над поверхнею поля змінюють переміщенням коліс за висотою за допомогою дистанційних втулок. Тиск копіювальних коліс на грунт регулюють зміною натягу пружин розвантажувального при­строю. Частоту обертання (148—475) об/хв приводного вала транс­портера регулюють гідрофікованим варіатором. .

Барабанний підбирач монтують на жатці комбайна, попередньо знявши з неї мотовило.

Підбирач складається з барабана, боковин, опорних дисків, чотирьох трубчастих валів із пружинними пальцями, кілець-скатів, башмаків і механізму привода.

Під час роботи пружинні пальці підбирача захоплюють валок, переміщують його по кільцях-скатах і подають на платформу жатки.

Частоту обертання вала підбирача встановлюють такою, щоб швидкість переміщення стебел і руху комбайна були однакові. Якщо швидкість руху пальців підбирача більша швидкості руху комбайна, то вони розривають валок і вибивають зерно з колос­ків, а якщо менша, то підбирач нагромаджує стебла.

Частоту обертання регулюють варіатором, положення пальців підбирача за висотою — переміщенням башмаків жатки.

Молотарка.

Молотарка призначена для обмолоту зерна, відокрем­лення його із грубого вороху, очищення зерна від великих, дрібних і легких домішок, збирання його в бункер і виван­таження в транспортні засоби, а також для транспорту­вання соломи, збоїн і полови в пристрій для збирання незернової частини урожаю.

Молотарка .комбайнів «Дон-1500» і «Дон-1200» має приймальну камеру, молотильний апарат, соломотряс, очистку, домолочувальний пристрій, бункер для зерна, транспортувальні органи, а також механізми керування і привода. Основою молотарки є корпус.

Корпус молотарки утворений рамою, боковими панеля­ми і покрівлею. Рама — це два поздовжніх швелери, з'єднані між собою поперечинами і розкосами. Бокові панелі виготовлені з кутників і обшиті листовою сталлю. Вони з'єднані з рамою болтами. Покрівля виготовлена з кутни­ків і обшита листовою сталлю, болтами з'єднана з боко­вими панелями. У панелях і покрівлі зроблені люки (за­криті знімними кришками) для огляду і обслуговування виконавчих органів і вікна для монтажних потреб.

Корпус рамою спирається на балки ведучого і керованого мостів. До балки ведучого моста він прикріплений жорстко, а ке­рованого — рухомо.

16

Позмінно необхідно перевіряти щільність прилягання знімних кришок люків і вікон. Втрат зерна не буде, якщо зазори в місцях стикання кришок і панелей не більші 1 мм.

Рис.11 Молотильний апарат комбайнів «Дон-1500» і «Дон-1200»:

1—барабан; 2— кришка: 3 — відсікач повітряного потоку; 4 — відбійний бітер; 5, 16 і 19 — щитки; 6 — соломотряс; 7— пальцьова решітка; 8 — полотняний фар­тух; 9— підбарабання; 10 — стрясна дошка очистки; 11 — камера каменеуловлювача; 12 — рукоятка; 13 — відкидна кришка; 14 — труба 3 роликами; 15 —перехід­ний щиток; 17 —плаваючий транспортер; 18 — прогумований пас; 20 — підбильник; 21 — регулювальна пластина; 22 — болт; 23 — било.

Приймальна камера з боків обмежена панелями моло­тарки, зверху — кришкою 2 (рис.11), знизу — камерою каменеуловлювача 11, а спереду — горловиною, яку вста­новлено у верхню частину похилої камери жатної частини. Камера каменеуловлювача утворена передньою стін­кою із відкидною кришкою 13 і задньою стінкою. Відкид­на кришка фіксується рукоятками 12.

17

У передній стінці є люки для видалення нагромаджених у камері предметів. Процес каменеуловлювання оснований на ударному від­биванні каменів або інших твердих предметів, які потрапи­ли у хлібну масу, билами барабана.

Похилу камеру встановлено так, що відстань між била­ми барабана і планками плаваючого транспортера ста­новить 20 мм. Це сприяє кращому спрямуванню хлібної маси в молотильний апарат і відбиванню твердих предме­тів у камеру каменеуловлювача.

При технічному обслуговуванні комбайна слід щозмін­но очищати камеру каменеуловлювача. Якщо його відкид­на кришка прилягає нещільно до стінки, необхідно її під­тиснути гайками на осях рукояток.

Молотильний апарат призначений для видалення зерна з колосків, спрямування його з домішками на стрясну дошку очистки, а соломистого вороху до відбійного бітера. Він складається з бильного барабана 1 (рис.11), решіт­частого підбарабання (деки) та механізмів привода і регу­лювання.

Барабан має вигляд ротора діаметром 800 мм і довжи­ною 1485 мм, вал якого обертається на двох підшипниках кочення. На валу закріплені шість дисків — два крайніх і чотири середніх. Крайні шпонками з'єднані з валом, а середні посаджені вільно. До дисків приклепані десять підбильників, а до них закріплено стальні штаби з рифлями — била. Рифлі розміщені під кутом до осі барабана і на суміжних билах їх напрямок протилежний. Профілі під­бильників виконані так, що площадка під била повернута на 7° у напрямку обертання барабана. Це сприяє підви­щенню пропускної здатності молотильного апарата і ви­ключає його забивання на вході. Привод барабана здійс­нюється від вала відбійного бітера гідрофікованим клинопасовим варіатором.

Підбарабання (дека)- нерухома частина молотильного апарата. Воно односекційне і охоплює барабан на кут 130°. Відносно барабана підбарабання встановлене із зазором, який від входу до виходу поступово зменше­ний. Зварний каркас підбарабання утворений двома симет­ричними щоками 7 (рис.12), поперечними планками 9 і ребрами, які проходять через поздовжні отвори у планках. В отворах планок встановлені прутки 8, які утворюють решітчасту поверхню. В передній частині підбарабання прутки утримуються вхідним щитком 10, а в задній — від­бивним металічним щитком 2, до якого прикріплений по­лотняний фартух 1. Вхідний щиток спрямовує хлібну масу в зазор між барабаном і підбарабанням, а фартух запобі­гає потраплянню зерна на соломотряс.

У задній частині підбарабання закріплено пальцьову решітку 3, по якій хлібна маса спрямовується відбійним бітером на соломотряс.

Вхідний щиток, пальцьова решітка і відбивний щиток виконані знімними, тому що підбарабання є поворотним, тобто його можна повернути на кут 180° при спрацюванні робочих планок.

18

Підбарабання підвішене на двоплечих важелях 16 торсійного вала 18 за допомогою підвісок 12, 14, 15 і проміж­них двоплечих важелів 13. Торсійний вал і важелі спираю­ться на підшипники, які закріплені на корпусі молотарки.

Підвіски 12 і 15 приєднані рухомо до осей 5, які через пази 6 в боковинах молотарки встановлені на втулках щік підбарабання і фіксуються ексцентриковими шайбами 4.

Торсійний вал через важіль 17 і ланцюг кінематично з'єднаний з механізмом керування підбарабанням.

Рис.11. Підбарабання комбайна РСМ-10:

19

1 — фартух; 2— відбивний щиток; 3 — пальцьова решітка; 4 — ексцентрикова шайба; 5 — вісь; 6 — паз боковини; 7 — щока; 8 —пруток;

9 — робоча планка; 10 —вхідний щиток; 11—стяжна гай­ка; 12, 14 і 15 —підвіски; 13 1 16 — двоплечі важелі; 17 — важіль; 18 — торсійний вал.

Механізм керування підбарабанням призначений для пропорційного регулювання зазорів між планками підба­рабання і билами барабана та термінового опускання під­барабання. Його будова така. На стояку 14 (рис. 12) у підшипниках встановлений вал 15, на якому нерухомо за­кріплені храпові колеса 13 і 1, зірочка 16 та шкала 18 з нанесеними цифрами і поділками зазорів. Стрілка 17 по­кажчика зазорів нерухомо закріплена на стояку. На зіроч­ку накинутий втулково-роликовий ланцюг 7 з кутом захва­ту близько 360°, кінець ланцюга прикріплений до важеля торсійного вала підвіски підбарабання. В зубці храпових коліс впираються собачки 3 і 11. Собачка 11 вільно вста­новлена на осі 8 стояка і шарнірно з'єднана за допомогою підпружиненої тяги 10 з педаллю 9. Собачка 3 також віль­но встановлена на осі 2 стояка і шарнірно з'єднана з підпружиненою кнопкою 5 важеля 6, який вільно встановле­ний на валу 15.

Рис.12 . Механізм керування підбарабанням:

1 і 13 —храпові колеса; 2 і 8 — осі; 3 і 11 —собачки;

4 і 12 — пружини; 5 — кноп­ка; 6 — важіль; 7 — втулково-роликовий ланцюг; 9 — педаль; 10 —тяга; 14 — сто­як; 15 —вал; 16 — зірочка;

17 — стрілка покажчика; 18 —шкала.

Працює механізм так. Для зменшення зазорів, не на­тискаючи на кнопку 5, повертають важіль 6 за стрілкою годинника до збігання стрілки 17 з необхідною поділкою шкали 18 (при цьому обертаються храпові колеса, зірочка і шкала). Потім важіль опускають у вихідне положення.

20

Для збільшення зазорів натискають кнопку важеля і повертають його за стрілкою годинника, а потім відпуска­ють кнопку. Підтримуючи важіль, натискають на педаль 9. Потім важіль 6 повертають проти стрілки годинника до збігання стрілки з необхідною поділкою шкали. Відпус­кають педаль і опускають важіль у вихідне положення.

Для термінового опускання підбарабання на відстань 90 мм від барабана натискають кнопку важеля, а потім натискають на педаль.

Повертають підбарабання у вихід­не положення кількома рухами важеля при відпущеній кнопці і педалі.

Обмолот хлібної маси в молотильному апараті відбу­вається так. Хлібна маса плаваючим транспортером 17 (див. рис.10) безперервно подається в приймальну каме­ру молотарки. Під дією бил барабана напрямок подачі стеблової стрічки змінюється і спрямовується в клиновий зазор між барабаном і підбарабанням. При цьому стрічка стеблової маси згинається приблизно дугою радіусом 150-— 200 мм, а потім розтягується завдяки значній різниці швидкостей планок транспортера (3,2 м/с) і бил барабана (20—42 м/с). У зазорі утворюється рухома зигзагоподібна петльова стеблова стрічка (суміжні рифлі бил розміщені під кутом до осі барабана), яка при виході займає вер­тикальне положення. Швидкість руху стеблової маси в клиновидному зазорі на виході у кілька разів перевищує швидкість маси на вході. Відповідно зменшується і товщи­на шару маси (стрічки). Завдяки ударам бил по хлібній масі, вибивання зерен з колосків або очісування волоті рифлями в процесі їх руху між билами і нерухомими план­ками підбарабання відбувається відокремлення зерна від хлібної маси. Основна частина зерна (близько 70%) від­бивається від бил в усіх напрямках із великою швидкістю й через решітчасту поверхню підбарабання спрямовується разом із соломистими дрібними фракціями на стрясну дош­ку очистки. Солома з рештками зерна викидається билами на виході у вигляді вертикального шару до відбійного бітера.

При спрацюванні граней планок підбарабання його повертають на 180°. Спра­цьовані або поламані била замінюють. При цьому, за­мінюючи одне било, необ­хідно замінювати і протилежне, щоб не порушити балансу­вання барабана.

Відбійний бітер спрямовує солому на передню частину клавіш соломотряса. Він встановлений з мінімаль­ним зазором відносно бил молотильного барабана над пальцьовою решіткою підбарабання (див. рис.10). Колова швидкість бітера дещо менша швидкості барабана і ста­новить 17,5 м/с.

Основою бітера є вал 6 (рис.13), який обертається на сферичних підшипниках кочення 8. На барабані за допо­могою клемового з'єднання 15 закріплений шестигранний лопатевий барабан 14. На лівому кінці вала закріплені гідроциліндр 17 і ведучий шків 4 варіатора молотильного апарата, а також приводний шків 3 бітера, на правому кінці — шківи 9 і 11 привода

21

інших робочих органів моло­тарки (при комплектації комбайна копнувачем). Вал від­бійного бітера є одночасно і головним контрприводом мо­лотарки.

Працює відбійний бітер так. Обмолочена маса, яка викидається вертикальним потоком із зазору молотильного апарата, відбивається під гострим кутом лопатями бітера на робочі поверхні клавіш соломотряса. При цьому дріб­ний ворох (зерно, колоски обмолочені і необмолочені, по­лова) просипаються між пальцями решітки 7 (див. рис.) і по відбивному металічному щитку і фартуху 8 скочують­ся на стрясну дошку очистки.

« повернутися