A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Великоновосілківський професійний ліцей

Урок №22

Дата: 30.03.2020 11:43
Кількість переглядів: 196

Урок №22

Тема:  «Азимут магнітний та його визначення»

  • Поняття про магнітний азимут
  • Складання опису місцевості

 

«Поняття про магнітний азимут»

Магнітний азимут — горизонтальний кут, що вимірюється за ходом годинникової стрілки від північного напрямку магнітного меридіана до напрямку на предмет. Його значення може становити від 0° до 360°. Магнітний азимут напрямку визначають за допомогою компаса в такому порядку. Відпускають гальмо магнітної стрілки і повертають компас у горизонтальній площині доти, поки північний кінець стрілки не стане напроти нульової поділки шкали. Потім, не змінюючи положення компаса, установлюють візуальний пристрій так, щоб лінія візуалізації через цілик і мушку збіглась із напрямком на предмет. Відлік за шкалою проти мушки відповідатиме величині магнітного азимута напрямку на місцевий предмет. Магнітний азимут на окреме дерево становить 330°. Азимут напрямку з точки стояння на місцевий предмет називають прямим магнітним азимутом. Інколи, наприклад для знаходження зворотного шляху, використовують зворотний азимут, який відрізняється від прямого на 180°.  Зворотний азимут (від окремого дерева на точку стояння) дорівнює 150°. Для визначення напрямку руху на місцевості за заданим магнітним азимутом необхідно встановити на шкалі компаса напроти мушки відлік, що дорівнює значенню заданого магнітного азимута. Потім, відпустивши гальмо магнітної стрілки, треба повернути компас у горизонтальній площині так, щоб північний кінець стрілки встановився напроти нульової поділки шкали. Не змінюючи положення компаса, слід помітити на місцевості по лінії візуалізації через цілик і мушку будь-який віддалений орієнтир. Напрямок на орієнтир і буде напрямком руху за заданим азимутом.

 

«Складання опису місцевості»

Складання опису місцевості. Географічний опис місцевості починають із загальної характеристики території. Потім складають опис кожного географічного елемента. У загальній характеристиці місцевості вказують таку інформацію: 
• дані про карту (номенклатура, масштаб, рік видання тощо); 
• відомості про межі ділянки (географічні та прямокутні координати її кутів), геодезичну основу (види опорних пунктів, їх кількість); 
• характеристику місцевості (рельєф, населені пункти, шляхи сполучення, ліси тощо). Після загальної характеристики описують географічні елементи місцевості:
 • рельєф ділянки (форми рельєфу, площа ділянки, протяжність, позначки абсолютних і відносних висот, головні вододіли, форма і крутизна схилів, наявність ярів, урвищ, вимоїн із зазначенням їх протяжності та глибини, штучні форми рельєфу тощо);
 • гідрографію (назви окремих об’єктів; протяжність, ширина, глибина, напрямок і швидкість течії річок, похил, береги, заплави; транспорт, наявність гідротехнічних споруд тощо; площа, типи берегів, якість води озер; канали, джерела, колодязі тощо);
 • рослинність (тип, склад порід, площа, розміщення); 
• населені пункти (назва, тип, людність, адміністративне значення, структура і планування, об’єкти промисловості, комунального господарства, зв’язку тощо); 
• шляхи сполучення (тип; для автомобільних доріг — назва дороги або пунктів, які вона з’єднує, характер покриття, ширина тощо; для залізниць — кількість колій, вид тяги, назва станцій, вокзалів тощо; споруди на дорогах);
 • інші елементи місцевості (межі, ґрунти тощо).

 

Підручник: ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

 

Домашне завдання:
Відповісти на запитання з записами в зошиті: 

  • Що таке магнітний азимут?
  • Опишіть ділянку місцевості в якій ви мешкаєте?
 

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора