Тема уроку 6: Законодавчі основи якості харчових продуктів. Гігієнічна оцінка якості молока та молочних продуктів.
П’ЯТНИЦЯ, 17.02.2023 р.
Тема 2: Гігієнічна оцінка якості харчових продуктів (7 годин).
Тема уроку 6: Законодавчі основи якості харчових продуктів. Гігієнічна оцінка якості молока та молочних продуктів.
Підручник: Л.Д. Кришемінська, Ю.Л. Клименко, О.В. Луценко “Харчова безпека хлібобулочних та кондитерських виробів”. Т.В. Шленская, Є.В. Журавко. Санітарія та гігієна харчування, 2004.
Ел. посилання: http://nkkep.com/wp-content/uploads/2022/03/GRS-21-Gigiyena-i-sanitariya-Slipko-V.O.-16.03.22.pdf стор. 8 - 15.
Домашнє завдання:
Опрацювати конспект.
Відповісти на тестові питання: Завдання необхідно виконати до 3 березня 13:00 год. Код доступу 7422185, використайте цей код, відкривши посилання join.naurok.ua Або зайдіть за посилання: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7422185
Дати відповідь на питання (письмово):
Дайте визначення «сертифікат відповідності-це…»?
Що є основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини?
Як впливає температурний режим зберігання на якість кисломолочних продуктів?
Виконання надіслати на електронну пошту tatianalitvinenko15081967@gmail.com
Інформаційний матеріал з теми Законодавчі основи якості харчових продуктів:
Закон України Про внесення змін до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини" № 191—IV (191—15) від 24.10.2002) встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України (далі — ввезення), закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини.
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
безпека харчових продуктів — відсутність загрози шкідливого впливу харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів на організм людини; (Абзац другий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
біологічно активна харчова добавка — спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини; (Абзац третій статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
державна санітарно-епідеміологічна експертиза — вид професійної діяльності органів та установ державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні нової продовольчої продукції, технологій, технологічного обладнання, а також підприємств, що її виробляють, з метою виявлення небезпечних факторів у цій продукції, оцінки їх можливого шкідливого впливу та визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я і життя людини; обґрунтуванні застосування відповідних санітарних норм або технічних регламентів щодо її виробництва, введення в обіг, споживання з метою попередження, зменшення та усунення цього шкідливого впливу; встановленні відповідності продукції вимогам безпеки для здоров'я і життя людини; (Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи — нормативний документ установленої форми, в якому визначені вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя людини продовольчої продукції та засвідчена її безпека за умови дотримання цих вимог; (Абзац п'ятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002; Абзац шостий статті 1 виключено на підставі Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
енергетична цінність — показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів у процесі біологічного окислення і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини; ідентифікація — це процедура, в ході якої за документами, маркуванням, органолептичними, фізико-хімічними показниками, специфічними для даного виду продукції характеристиками і ознаками встановлюється відповідність продукції відомостям та властивостям, зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах або нормативно-правових актах, а також узвичаєній загальній назві даного виду продукції; (Абзац восьмий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) (Абзац дев'ятий статті 1 виключено на підставі Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
продовольча сировина — продукція рослинного, тваринного, мінерального, синтетичного чи біотехнологічного походження, що використовується для виробництва харчових продуктів; сертифікація — процедура, у ході якої (акредитований) орган документально засвідчує, що харчовий продукт або продовольча сировина відповідає встановленим вимогам; (Абзац одинадцятий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
сертифікат відповідності — документ, який підтверджує, що продовольча продукція належним чином ідентифікована і відповідає вимогам нормативних документів і нормативно-правових актів; (Абзац дванадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
спеціальні харчові продукти — дієтичні, оздоровчі, профілактичні харчові продукти та біологічно активні харчові добавки, продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів тощо; (Абзац тринадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
супутні матеріали — матеріали, які використовуються в процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, пакування та маркування харчових продуктів і безпосередньо контактують з цими продуктами, але самі не придатні для споживання; термін придатності харчового продукту — проміжок календарного часу, визначений виробником цього продукту, протягом якого, у разі додержання відповідних умов зберігання, якісні показники та показники безпеки цього продукту повинні відповідати вимогам нормативних документів та нормативно-правових актів; (Абзац п'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
харчова добавка — природна чи синтетична речовина, яка спеціально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажаних властивостей; харчовий продукт — будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною у їжу або для пиття; якість харчового продукту — сукупність властивостей харчового продукту, що визначає його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, стабільність складу і споживчих властивостей протягом терміну придатності; (Абзац вісімнадцятий статті 1 в редакції Закону № 191--IV (191--15) від 24.10.2002.)
харчова цінність харчового продукту — провідний показник якості харчового продукту, який визначає ступінь його відповідності оптимальним потребам людини в основних харчових речовинах та енергії (білки, жири, вуглеводи, мікро- та макроелементи тощо); (Абзац дев'ятнадцятий статті 1 в редакції Закону № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
продовольча продукція — харчові продукти, продовольча сировина та супутні матеріали; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
показники безпеки продовольчої продукції — науково обґрунтовані показники вмісту (гранично допустимі межі впливу) у зазначеній продукції шкідливих для здоров'я і життя людини компонентів чи речовин хімічного, біологічного, радіаційного та будь-якого іншого походження, недотримання яких призводить до шкідливого впливу на здоров'я людини; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
показники якості харчових продуктів і продовольчої сировини — комплекс ознак і властивостей, притаманних кожному виду харчового продукту чи продовольчої сировини, що визначають його харчову цінність і споживчі властивості та дають можливість ідентифікувати конкретний харчовий продукт чи продовольчу сировину; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
нові харчові продукти (нова продовольча сировина) — харчові продукти та продовольча сировина, які: (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) вперше розроблені (отримані) в Україні і для яких ще не встановлено показників якості та безпеки; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) виготовлені з використанням харчових компонентів, що раніше в аналогічному харчовому продукті не використовувалися, або склад таких компонентів змінено, у тому числі методами генної інженерії; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) вироблені за новою технологією, що істотно змінює їх фізико-хімічні, та/або органолептичні показники, та/або харчову цінність; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.) вперше ввозяться на митну територію України; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
фальсифікована продовольча продукція — харчові продукти чи продовольча сировина, яким з корисливою метою надано зовнішнього вигляду та/або окремих властивостей певного виду продукції і які не можуть бути ідентифіковані як ті, за які вони видаються; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
неякісна продовольча продукція — продовольча продукція, якісні показники та споживчі властивості якої не відповідають зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах чи нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, якість якої не може задовольнити потреб споживача у задекларованому обсязі; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
небезпечна продовольча продукція — продовольча продукція, показники безпеки якої не відповідають встановленим в Україні для даного виду продукції або зазначеним у декларації про відповідність, нормативних документах та нормативно-правових актах, а також продовольча продукція, споживання (використання) якої пов'язане з підвищеним ризиком для здоров'я і життя людини; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
неправильно маркована продукція — харчові продукти і продовольча сировина, щодо яких порушено встановлені законодавством вимоги маркування; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
санітарно-епідеміологічний сертифікат (далі — гігієнічний сертифікат) — разовий документ, виданий органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих партій (одиниць) харчових продуктів та продовольчої сировини; (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
технічний регламент — нормативно-правовий акт, затверджений Кабінетом Міністрів України, в якому для конкретного виду продовольчої продукції встановлюються показники якості та показники безпеки для здоров'я і життя людини, тварин або рослин та охорони довкілля, правила маркування і введення продукції в обіг, а також порядок підтвердження відповідності та визначені повноваження органів, які здійснюють контроль за продукцією. (Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.).
Законодавство України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини
Законодавство України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти та продовольчу сировину, що містять генетично модифіковані компоненти, а також на тютюн і тютюнові вироби. (Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом № 191—IV (191—15) від 24.10.2002.)
Основні засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини
Основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини є: пріоритетність збереження і зміцнення здоров'я людини та визнання її права на якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини; створення гарантій безпеки для здоров'я людини під час виготовлення, ввезення, транспортування, зберігання, реалізації, використання, споживання, утилізації або знищення харчових продуктів і продовольчої сировини; державний контроль і нагляд за їх виробництвом, переробкою, транспортуванням, зберіганням, реалізацією, використанням, утилізацією або знищенням, які забезпечують збереження довкілля; ввезенням в Україну; (Абзац четвертий статті 3 із змінами.
Інформаційний матеріал з теми Гігієнічна оцінка якості молока та молочних продуктів:
Санітарно-гігієнічна оцінка молока і молочних виробів |
Завдяки вмісту необхідних організму людини поживних речовин у легкодоступній формі молоко та молочні продукти посідають особливе місце в харчуванні людей усіх вікових груп. Крім того, вони широко використовуються в дитячому, лікувальному та лікувально-профілактичному харчуванні. Молоко, молочна сировина і молочні продукти, які виробляються в Україні повинні відповідати показникам якості та безпеки, встановленим законодавством України. |
Пастеризація, стерилізація |
На молокозаводах збереження якості молока забезпечується пастеризацією і стерилізацією. При пастеризації гине близько 99% вегетативних форм мікроорганізмів, але спорові бактерії залишаються життєздатними. Тому пастеризоване молоко зберігається при температури від 2 °С до 6 °С не більше 36 годин. Під час стерилізації досягається повний бактерицидний ефект відносно всієї мікрофлори. Термін зберігання такого молока збільшується до 10 діб і більше. |
Кисломолочні продукти |
Кисломолочні продукти готують із незбираного або знежиреного молока, у якому під дією чистих культур молочнокислі мікроорганізми викликають молочнокисле чи одночасно молочнокисле і спиртове бродіння. До продуктів молочнокислого бродіння відносять: кисляк, ацидофілія і ацидофільне молоко, сметану, сир, а до продуктів молочнокислого і спиртового бродіння - кефір і кумис. До реалізації не допускається кисляк з різко вираженим запахом і стороннім присмаком (кормовий, маслянокислий, аміачний, гіркий, спиртовий, пліснявий і хлібний), а також забрудненого, покритого молочною цвіллю, з газоутворенням, порожнечами і щілинами, рідкого і з наявністю виділеної сироватки в кількості більш ніж 5% обсягу продукту. |
Ацидофілія і ацидофільне молоко |
Ацидофілія і ацидофільне молоко готують з коров'ячого незбираного або знежиреного пастеризованого молока. Закваску роблять на чистих культурах ацидофільної палички або з додаванням інших молочнокислих мікроорганізмів і молочних дріжджів. В ацидофілія можна додавати молочнокислий стрептокок і кефірну закваску, а в ацидофільне молоко — молочні дріжджі. За органолептичними і хімічними показниками ацидофілія і ацидофільне молоко повинні відповідати таким вимогам: смак і запах кисломолочні, із властивим для цих продуктів ароматом. Колір — молочно-білий, рівномірний за всією масою продукту; кількість жиру — не менш ніж 3,2%. Кислотність ацидофіліну становити 75-130 °Т ; ацидофільного молока 90-140 °Т. |
Сметана |
Сметану готують з пастеризованих вершків, отриманих з коров'ячого молока, при сквашуванні їх молочнокислим стрептококом. Смак і запах сметани ніжні, кисломолочні, без сторонніх, різко виражених, невластивих свіжій сметані присмаків і запахів; консистенція сметани в міру густа, однорідна, без крупинок жиру і білка; колір від білого до блідо-жовтого; жиру не менш ніж 15%, кислотність 60-100 °Т. |
Сир |
Сир готують із незбираного або знежиреного молока, сквашуючи його чистими культурами кисломолочних мікроорганізмів; сир, виготовлений з пастеризованого молока, призначається для безпосереднього споживання в їжу. Якщо сир зроблений з непастеризованого молока, то його використовують як напівфабрикат для виготовлення страв, що піддаються обов'язковій тепловій обробці: сирників, запіканок, плавленого і пряженого сиру |
Вершкове масло |
Якість сировини, що використовується у виробництві вершкового масла, повинна відповідати нормативним документам. Використання недоброякісного молока або вершків, порушення умов технологічного процесу і режимів зберігання можуть спричинити різні вади масла. Найбільш поширеною серед них є пліснявіння. До ознак неякісного масла належать також: прогірклий і кислий смак, гнилісний та сирний присмак. Масло легко адсорбує сторонні запахи. Тривале зберігання масла здійснюється за температури від -24 °С до -30°С: за таких умов сповільнюються мікробіологічні та фізико-хімічні процеси, які спричинюють псування продукту. Зберігається масло обгорнутим у пергамент у тарі в холодильній камері при температурі 2-6 °С протягом 10 діб. |
Молоко є сприятливим середовищем для розвитку майже всіх видів мікроорганізмів, у тому числі й патогенних, і тому може бути джерелом харчових токсикоінфекцій, туберкульозу, бруцельозу, черевного тифу, ящуру. Через молоко можуть поширюватися скарлатина і дифтерит. |