Ствердження цінностей національної етики засобами комічного у повісті «Кайдашева сім’я»
«Кайдашева сім’я» належить до кращих гумористично-сатиричних творів української літератури.
Гумор — це м’яка форма комічного; сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.
Засобом гумору часто викриваються окремі вади і недоліки в житті.
Сатира — це гнівне осудження в творі явищ суспільного і особистого життя. Сатиричні образи викликають у читача почуття обурення і огиди до негативних явищ життя, зображених у творі.
Іронія — іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває в контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить критичну оцінку того, що висміюється.
Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.
Сарказм — зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.
Аналізуючи повість «Кайдашева сім’ї» І. С. Нечуя-Левицького, В. Панченко пише: «Важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті, є сміхова культура. Джерелом комічного завжди є невідповідність, життєва суперечність: між метою — і засобами, формою — і змістом, діями — і обставинами.
Сміючись, ми немовби підносимося над цими суперечностями, оволодіваємо ними. Наш сміх над сторінками «Кайдашевої сім’ї» — це своєрідний виклик безглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує родину. Він здатен очищувати, лікувати, допомагати звільнитися від життєвої скверни».
У «Кайдашевій сім’ї» І. С. Нечуй-Левицький постає перед нами як неперевершений майстер сміху. Арсенал гумористичних засобів письменника надзвичайно різноманітний. Виділимо найтиповіші групи і результати занесемо до таблиці.
|
1. Ситуаційні засоби гумору |
При ситуаційному комізмі смішним є передусім сам зміст події, ситуації, у яку потрапляють персонажі твору, а не слова, якими ці ситуації передаються. Епізоди з горбом, який ніхто не хоче розкопати, хоч через нього поламалося десятки возів; пригоди п’яного Кайдаша; це сімейні баталії Кайдашів |
|
2. Власне мовні засоби гумору. У цих випадках комічний ефект досягається суто мовними прийомами комізму: |
|
|
гумористичні порівняння |
Карпо «витріщив очі на яблуню, наче корова на нові ворота», Мотря «вискочила з-за вугла, наче козак з маку» |
|
гумористичні епітети |
каторжний горб, іродова гора |
|
гумористично забарвлені синоніми |
«сатана» (контекстуальний синонім до Мотря); верещати, ґвалтувати, лаятись |
|
гумористичні метафори |
про Кайдашиху сказано: «До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона … підсолоджувала свою розмову з ними» |
|
гумористичні евфемізми |
«Нижча половина тягла її (Мотрю) вниз» |
|
літоти |
«В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліно» |
|
гіперболи |
про Кайдашиху: «Ого-го, наша пані економша вилізла трохи не під небо» |
|
жартівливі прислів’я та приказки |
«Хоч між дровами, аби з чорними бровами» |
|
алогізми |
«Ой, бабо! — крикнула одна дитина до старої Кайдашихи. Побіг півень з горшка, тільки патьоки по припічку потекли» |
|
характерні слівця |
«Їй-Богу, правду кажу, проше вас» |
|
слова з суфіксами згрубілості |
«Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці», — говорила Мотря |
|
жартівливі пісні як засіб посилення комізму |
Коли б мені господь поміг Свекрухи діждати, Заставила б стару суку Халяндри скакати. |
|
фігура умовчання |
«А як іде. Карпо прикинув таке слівце, що богомольний Кайдаш плюнув і знов вибіг з повітки» |
