Урок№73. Тема: Експлуатаційні показники машино-тракторних агрегатів.
опрацювання та конспектування матеріалу:
Експлуатаційно-технологічні показники роботи машин охоплюють велике коло проблем і перебувають у складній функціональній взаємозалежності . Зміна одних з них приводить до безперервної зміни інших, що в остаточному підсумку відбивається на продуктивності машин, якості роботи, матеріально -технічних і трудових витратах.
Різні фактори й параметри, що впливають на продуктивність машин, можна розділити на три групи: технічні, природно-кліматичні й організаційно-технологічні. Про природно-кліматичних факторів докладно говорилося в попередньому розділі. Зупинимося на технічних і технологічних аспектах. Технічні параметри машин розділяються на конструктивні й експлуатаційні. До основних конструктивних параметрів ставляться потужність двигуна, ширина захвата машини, габаритні розміри, маса машини, колія й дорожній просвіт (кліренс), питомий тиск на ґрунт; до експлуатаційних - тривалість підготовки техніки до роботи й пуску двигуна, тривалість ТЕ й заправлення, швидкість руху, тягова потужність, тягове зусилля тракторів і опір робочих органів сільгоспмашин, прохідність, зручність агрегатування, час роботи між заправленнями палива. Організаційно-технологічні фактори охоплюють технологію виконання виробничих процесів у рільництві, тваринництві й малотоннажній переробці продукції, організацію виробництва, виробничий досвід механізаторів.
Шляхи зменшення експлуатаційних витрат під час роботи машинно-тракторних агрегатів
Основний шлях зменшення експлуатаційних витрат – підвищення змінного, сезонного і річного наробітку агрегату, внаслідок упровадження найбільш прогресивних методів організації праці, раціонального комплектування агрегатів, заміни причіпних машин начіпними, застосування комбінованих агрегатів, використання енергозберігальних технологій вирощування сільськогосподарських культур, скорочення витрат на паливо, мастильні матеріали, на ремонт машин, підвищення рівня механізованих робіт.
Усі витрати, пов’язані з експлуатацією машин, можна поділити на дві групи: прямі експлуатаційні витрати і непрямі.
Непрямі витрати – це переважно накладні витрати: на утримання адміністративно-управлінського персоналу і фахівців, підсобних і допоміжних робітників, приміщень і споруд, придбання інструменту, амортизацію основних засобів тощо. Врахувати всі ці види затрат під час оцінювання роботи агрегату в полі неможливо. Тому порівняльну оцінку різних агрегатів проводять за прямими експлуатаційними затратами.
Прямі витрати – це експлуатаційні витрати, пов’язані з виконанням технологічних операцій. Їх визначають у гривнах на 1 год роботи машин, на 1 га наробітку або на 1 т виробленої продукції.
