A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Великоновосілківський професійний ліцей

Урок№74. Тема: Продуктивність машино-тракторних агрегатів.

Дата: 14.06.2023 13:19
Кількість переглядів: 119

опрацювання та конспектуваняя матеріалу нижче:

Продуктивністю агрегату називають обсяг робіт нормативної якості, що виконує агрегат за одиницю часу. Обсяг роботи можна визначати в одиницях площі, маси продукції, шляху тощо. За одиницю часу приймають, як правило, годину, зміну, день, добу.

Залежно від виду роботи, продуктивність вимірюють у гектарах обробленої або зібраної площі (оранка, культивація, сівба, збирання) або в тоннах одержаної продукції (молотьба, силосування, зерноочисні роботи). Продуктивність транспортних засобів у більшості випадків вимірюють у тонно-кілометрах км), а навантажувально-розвантажувальних – у тоннах.

Продуктивність агрегату в кінцевому випадку формує рівень продуктивності праці в сільському господарстві, яка характеризує кількість роботи певної якості, виконаної в одиницю часу, або у вартісному виразі – кількість споживчої вартості, виробленої за одиницю часу (для завершеного виробництва). При цьому, що вища якість виконаної роботи, то більша її споживча вартість. Якщо кількість продукції однакова, але продукція відрізняється за якістю, то продуктивнішою вважають працю працівника, який в однакових умовах і за той самий час виконує роботу (або створює продукт) вищої якості.

В умовах сільського господарства поліпшення якості сприяє збільшенню врожаю, тобто підвищенню продуктивності праці.

 

Оскільки продуктивність МТА залежить передусім від експлуатаційних властивостей двигуна, трактора і сільськогосподарської машини, режимів роботи агрегату та організації робіт, то головними шляхами підвищення її продуктивності є:

  1. Підтримування в процесі експлуатації тракторів високого рівня реалізації потужності на валу двигуна і на гаку внаслідок своєчасного і проведеного в належному обсязі технічного обслуговування тракторів з використанням засобів діагностування, своєчасного усунення несправностей і розрегулювань та ін.
  2. Зниження питомих опорів машин і агрегату завдяки своєчасному і високоякісному проведенню технічного обслуговування, використанню комплексних і комбінованих агрегатів, у яких загальний опір менший сумарного опору машин за їх роздільної роботи, виконанню робіт в оптимальні строки (наприклад, за агротехнічної і механічної стиглості ґрунтів) та ін.
  3. Правильне комплектування агрегатів внаслідок вибору найраціональнішої ширини захвату і вибір раціонального швидкісного режиму (маневрування передачами, роботи на підвищених швидкостях, використання широкозахватних і комбінованих агрегатів, маркерів і слідопокажчиків), що забезпечують якнайкраще завантаження трактора та його роботу з максимальним тяговим ККД і найбільшою тяговою потужністю.
  4. Підвищення ступеня використання часу зміни  і коефіцієнта змінності як результат кращої організації роботи агрегатів згідно з планом-маршрутом у дво- і тризмінному режимах, упровадження раціональних способів руху для цих умов роботи агрегату, поліпшення підготовки робочого місця агрегату (тобто розмічення поля на загінки оптимальної ширини, відбивна мінімальних поворотних смуг).
  5. Застосування в господарствах диспетчерської служби, що забезпечує можливість своєчасного контролю за ходом виконання змінних норм виробітку, усунення простоїв агрегатів та повної ліквідації непродуктивних витрат часу.
  6. Організація групової роботи агрегатів із забезпеченням потокових методів виробництва, поліпшення технологічного обслуговування агрегатів, використання засобів механізації за технологічного і технічного обслуговування машин, безперебійного постачання їх пально-мастильними матеріалами, запасними частинами та інструментом.
  7. Автоматизація регулювання, підтримування сталості технологічних процесів, водіння агрегатів заданою траєкторією, регулювання швидкісного режиму і зчіпки трактора з машиною.
  8. Підвищення кваліфікації механізаторських кадрів, наукова організація праці, моральне і матеріальне стимулювання

 

Таблиця 1.9.1 Коефіцієнти переведення та еталонний виробіток тракторів

 

Марка трактора

Коефіцієнт переведення

Еталонний виробіток факторів, ум.ет.га

 

за годину

за зміну

 

К-701

2,70

2,7

18,9

 

К-700А

2,20

2,2

15,4

 

К-700

2,10

2,10

14,7

 

ДТ-175С

1,80

1,8

12,6

 

Т-150

1,65

1,65

11,55

 

Т-150К

1,50

1,5

10,5

 

ДТ-75,Т-74

1,0

1,0

7,0

 

ДТ-75М

1,10

1,1

7,7

 

МТЗ-102

1,02

1,02

7,14

 

МТЗ-100

0,98

0,98

6,86

 

МТЗ-82

0,73

0,73

5,1

 

МТЗ-80

0,70

0,7

4,9

 

Т-70С

0,78

0,78

5,46

 

ЮМЗ-6Л/М

0,60

0,6

4,2

 

Т-40АМ

0,54

0,54

3,78

 

Т-40М

0,53

0,53

3,71

 

Т-40А,Т-40АН

0,50

0,50

3,50

 

Т-30

0,35

0,35

2,45

 

Т-25

0,30

0,30

2,10

 

Упродовж сільськогосподарського сезону як різні марки тракторів, так і один і той самий трактор виконують різні види сільськогосподарських операцій. Об’єктивно оцінити роботу машинно-тракторного парку можливо лише на основі єдиної науково обґрунтованої системи показників і нормативів.

Обсяг роботи можна вимірювати у таких одиницях:

  • для машинно-тракторних агрегатів – у гектарах обробленої площі (фізичні та умовні еталонні);
  • для машинних агрегатів (комбайни, складні машини) – у тоннах зібраного врожаю та виконаних фізичних гектарах;
  • для транспортних засобів – в тоннах та тонно-кілометрах виконаної роботи;
  • для навантажувально-розвантажувальних засобів – в тоннах та кубічних метрах.
  • Для економічних розрахунків використання машинно-тракторного парку і проведення аналізу роботи машинно-тракторного парку доцільно використовувати такі показники:
  • виробіток тракторів в умовних еталонних гектарах;
  • витрата палив на один умовний еталонний гектар;
  • собівартість умовного еталонного гектара.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора