Урок №18 Тема: Паралельні родові форми іменника
1. Переглянути навчальне відео
2. Опрацюйте теоретичний матеріал, запишіть конспект
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Усі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду: шоколад (він, мій) — ч. р.; віхола (вона, моя) — ж. р.; узбіччя (воно, моє) — с. р.
|
Рід |
Закінчення |
Приклади |
|
чоловічий |
нульове, -о, -а |
кінь, робот, дядько, Микита |
|
жіночий |
-а(-я), нульове |
дівчинка, магнолія, честь, кров |
|
середній |
-о, -е, -а, -я |
вікно, сонце, курча, теля |
Запам’ятайте рід таких іменників:
|
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
|
біль, дріб, живопис, кір, насип, нежить, перекис, пил, продаж, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок |
антресоль, бандероль, бешамель, бязь, вермішель, гуаш, жовч, заполоч, каніфоль, мігрень, нехворощ, обитель, папороть, путь, ретуш, розкіш, суміш, фланель, шагрень |
Треба правильно узгоджувати прикметники з цими словами.
Паралельні форми роду мають такі іменники: абрикос — абрикоса, африкат — африката, банкнот — банкнота, жираф — жирафа, зал — зала, манжет — манжета, оазис — оаза, плацкарт — плацкарта, птах — птаха, сусід — сусіда.
І до чоловічого, і до жіночого роду належать слова: ґандж, дрож, купіль, фальш, харч. Їх відмінюють, як іменники чоловічого роду (харчу, харчем) або як іменники жіночого роду (харчі, харчю).
Назви осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб і чоловічої, і жіночої статі: академік, директор, завідувач, лікар, міністр, поет, професор, редактор, учитель. Від окремих назв творяться іменники жіночого роду: директорка, лікарка, поетеса, редакторка, учителька. В офіційно-діловому стилі на позначення осіб жіночої статі мовознавці раніше радили вживати іменники чоловічого роду, проте останнім часом ця вимога не сувора, вона має лише рекомендаційний характер. Отже, правильно сказати: вона — досвідчений лікар (і досвідчена лікарка).
Є іменники, які не мають паралельних форм жіночого роду: інженер, кочегар, лор, мер, посол.
Іменники спільного роду називають осіб і чоловічої, і жіночої статі за їхніми характерними діями, поведінкою або соціальною належністю; вони мають закінчення -а: базіка, жаднюга, заїка, замазура, зівака, нездара, ненажера, нероба, підлиза, потвора, приблуда, причепа, рева, стиляга, трудяга. Рід цих іменників можна визначити синтаксично: старий волоцюга, волоцюга пішов (ч. р.) — стара волоцюга, волоцюга пішла (ж. р.). До іменників спільного роду належать також деякі назви осіб на –о: базікало, ледащо — ч. р. і с. р.; сонько, чванько — ч. р. і ж. р.
Іменники подвійного роду можуть позначати як істот, так і неістот; вони мають відтінок згрубілості й утворюються за допомогою суфікса -ищ(е): вовчище, гарбузище, дубище (ч. р. і с. р.); бабище, відьмище, дівчище, ручище, свекрушище (ж. р. і с. р.).
В абревіатурах рід визначають за стрижневим словом: ООН — ж. р. (організація); ЄС — ч. р. (союз).
Іменники, що вживаються тільки в множині, роду не мають: штани, Суми, ножиці.
Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження
|
Рід |
Правило |
Приклади |
|
ж. р. |
назви осіб жіночої статі, риб, мов |
леді, мадам, міс, місіс, фрау; івасі, путасу, фугу; гінді, комі |
|
ч. р. |
назви осіб чоловічої статі, професій, вітрів, тварин |
денді, мачо; аташе, імпресаріо, маестро, рефері; грего, майстре, сироко, торнадо; ему, какаду, поні, фламінго, шимпанзе. АЛЕ: цеце — ж. р. |
|
с. р. |
назви неістот |
бароко, бра, бюро, журі, кашне, купе, таксі, хобі. АЛЕ: авеню, боржомі, броколі, салямі — ж. р. |
Іменники візаві, протеже, хіпі — ч. р. і ж. р.
Рід власних невідмінюваних назв іншомовного походження визначають за родовою ознакою: Хуанхе, «Юманіте» — ж. р. (річка, газета); Капрі — ч. р. (острів); Делі — с. р. (місто).
Рід деяких невідмінюваних іменників залежить від їхнього значення: великий боа (удав) — рожеве боа (жіночий шарф із пір’я або хутра).
3. Виконати інтерактивні вправи
https://learningapps.org/4017534
https://learning.ua/mova/desiatyi-klas/vyznachaiemo-paralelni-rodovi-formy-imennykiv
