Урок №29 05.04.2022 Опіки, їх класифікація. Перша допомога при хімічних і термічних опіках, опіку очей.
Опрацювати теоретичний матеріал та створити опорний конспект.
Опіки, їх класифікація. Перша допомога при хімічних і термічних опіках, опіку очей.
Практично кожна людина стикалася протягом свого життя з опіками. Хтось доторкнувся до гарячої пательні, хтось пролив на себе окріп або обгорів на сонці. Важливо знати, коли такі ушкодження тканин можна лікувати вдома, а в яких випадках потрібно звернутися до лікаря. Допоможе розібратися в цьому питанні класифікація опіків.
Основні види опіків
Залежно від причини появи опіки поділяють на такі види:
- Термічні. Такі опіки з'являються в результаті впливу високої температури. Часто зустрічаються в побуті в результаті впливу гарячої рідини або пару, розжареного металевого предмета та ін. Пошкодження бувають легкими і серйозними (коли страждають глибокі тканини). Великі термічні опіки можуть представляти смертельну небезпеку в залежності від ступеня тяжкості.
- Хімічні. Такі опіки викликають різні хімічні речовини. Вдома це може бути побутова хімія, оцтова есенція, засоби для автомобілів і т. д.
- Електричні. Виникають в результаті впливу електричного струму. Можуть з'явитися при торканні до оголених проводів, експлуатації несправної техніки або відсутності заземлення. Якщо струм впливає короткий проміжок часу, виникає поверхневий опік на шкірі. При тривалому впливі можуть постраждати навіть внутрішні органи.
- Променеві. Найчастіше зустрічаються опіки від сонячних променів. Причина – тривале перебування під УФ-променями в пік сонячної активності. Зазвичай пошкодження поверхневі й легко піддаються лікуванню. Винятком є опіки, викликані радіоактивними променями.
- Комбіновані. До цієї категорії відносяться опіки, викликані декількома з перерахованих вище факторів.
Ступені опіків
В медицині застосовується й інша класифікація опіків. Залежно від глибини пошкодження тканин виділяють такі ступені:
- I ступінь. Пошкоджується тільки верхній шар шкірних покривів. Опік супроводжується почервонінням і припухлістю. Спостерігається локальне підвищення температури тіла, помірний біль, який може посилюватися при рухах.
- II ступінь. Руйнуються глибші шари епідермісу. Опік супроводжується появою пухирів. Навколо рани виникає запалення. Згодом оболонка бульбашок відпадає, а на його місці утворюється новий епітелій. Біль може бути сильним і заважати вести звичний спосіб життя.
- III ступінь. Шкірні покриви пошкоджуються глибоко. Іноді страждає навіть підшкірна клітковина. Опік супроводжується некрозом тканин, тому рана може мати темний і навіть чорний колір. Постраждалого мучить сильний біль, відновлення тканин протікає повільно. Іноді потрібна пересадка шкіри.
- IV ступінь. Шкіра обвуглюється, страждають м'язи і навіть кістки. Характерний нестерпний біль. Рана покривається темно-сірим струпом через некроз тканин.
Важливо! Якщо пошкодження поверхневі, але займають велику площу, не варто займатися самолікуванням. Не нехтуйте кваліфікованою медичною допомогою, інакше може розвинутися опікова хвороба.
Особливості надання першої допомоги при опіках
Перед початком надання першої медичної допомоги потерпілому переконайтеся у власній безпеці, особливо, якщо опік викликаний електричним струмом або хімічною речовиною. Обов'язково слід зупинити вплив фактора, що викликав опік. При хімічному опіку рану слід промити, щоб видалити залишки агресивної речовини. Щоб знизити температуру пошкоджених ділянок і зупинити поширення опіку, використовуйте холодну воду, бажано кип'ячену. Поливайте нею рану або опустіть постраждалу частину тіла в ємність з водою.
Потім слід нанести антисептичний та ранозагоювальний засіб. Істотно прискорюють процес регенерації тканин протиопікові препарати, які випускаються у вигляді емульсій, мазей, пінок або аерозолів. При опіках другого та третього ступеня необхідно накласти стерильну пов'язку. При сильному болю слід дати постраждалому знеболюючий засіб, щоб попередити больовий шок.
При опіку струмом необхідно припинити дію електрики, потім обробити рану антисептиком і нанести ранозагоювальну мазь. При сильному пошкодженні слід негайно викликати швидку допомогу. При опіках оцтовою есенцією нейтралізуйте залишки речовини лугом (наприклад, содою). Потім проведіть обробку рани.
При великому ушкодженні шкірних покривів і слизових, а також пошкодженні внутрішніх органів слід негайно викликати швидку допомогу або доставити пацієнта в лікарню самостійно.
Чого не можна робити при опіках?
Незалежно від природи походження опіків необхідно пам'ятати про наступне:
- Не можна прикладати до рани лід або поливати пошкоджену ділянку крижаною водою. В такому випадку пошкодження тканин може стати сильнішим, оскільки до опіку приєднається обмороження.
- Не змащуйте пошкоджені тканини маслом або будь-яким іншим жиром. Через плівку, що утворюється, опік може збільшитися.
- Не перевіряйте ефективність народних засобів.
- Не відкривайте пухирі в домашніх умовах. Якщо вони мають великі розміри або рідина в них стала каламутною, зверніться за допомогою до лікаря.
- Не можна торкатися до рани брудними руками. Ризик інфікування в такому випадку збільшується. Перед обробкою опіків навіть першого ступеня руки ретельно вимийте з милом і обробіть дезінфікуючим засобом.
- Не використовуйте для дезінфекції пошкоджених ділянок препарати, що містять спирт. Інакше опік може посилитися, а через пересушування порушиться регенерація тканин.
При великих пошкодженнях зверніться до лікаря, не варто чекати погіршення самопочуття. Самолікування може тільки погіршити ситуацію і привести до розвитку ускладнень. Відновлення пошкоджених тканин можливо тільки за умови вибору правильної тактики
Хімічні опіки можуть спричинити детергенти, косметичні засоби, розчинники, відбілювачі, засоби для дезінфекції, засоби для прочищення труб, аміак, пестициди, синтетичні добрива та їдкі речовини. Найважчі опіки спричиняють луги, що швидко пенетрують в глибину структур ока. Кислоти слабше пошкоджують око, тому що білки рогівки зв’язують їх, діють як хімічний буфер, а скоагульована рогівка становить перешкоду для подальшого проникнення кислот. Пошкодження лімбу рогівки із стовбуровими клітинами (необхідними для постійної регенерації епітелію рогівки) та проникнення хімічної речовини всередину очного яблука, пов’язане з найгіршим прогнозом щодо збереження зору — призводить до порушення регенерації епітелію рогівки, викликаючи її васкуляризацію, втрату прозорості та появу більма.
Термічні опіки зазвичай спричинені безпосереднім контактом із гарячими рідинами, газами або розплавленим металом, а пошкодження зазвичай обмежуються поверхневими структурами ока.
Ультрафіолетове випромінювання викликає точкове пошкодження епітелію рогівки; дуже сильний біль з’являється через кілька або кільканадцять годин після дії на незахищені очі напр., випромінювання електричної дуги, при зварювальних роботах, сонця (особливо сонячні промені, відбиті поверхнею води або снігу на значних висотах), лампи в соляріях або інші джерела УФО.
Симптоми: опіки очей викликають сильний біль, сльозотечу та спазм повік. Легкі та помірні опіки кислотами та лугами викликають: пошкодження епітелію рогівки (від розсіяних точкових ерозій до повного злущення епітелію [але без ішемії лімбу рогівки]), кон'юнктивальні зміни (сильний набряк, гіперемія, петехії), помірна запальна реакція у передньому сегменті судинної оболонки ока, помірний набряк повік та опіки шкіри. Важкі опіки викликають: сильний набряк та блідість кон’юнктиви (що нагадує варене риб’яче м'ясо), опік лімбу рогівки (та поява ішемічних ділянок), помутніння рогівки з набряком (набуває порцелянового вигляду — повністю або частково обмежена візуалізація глибоких структур ока), помірну або важку запальну реакцію в передньому сегменті судинної оболонки, підвищення внутрішньоочного тиску та опіки шкіри навколо очей.
Хімічні опіки
1. Перед початком промивання ока може бути корисним встановлення повікорозширювача та введення місцевого анестетика напр., 0,5 % розчину пропаракаїну. Якщо немає повікорозширювача → вдягніть рукавички та розкрийте повіки пальцями.
Закладання повікорозширювача нa повіки
2.?Негайно промийте око впродовж ≥30 хв великою кількістю розчину BSS Plus, Рінгера, або 0,9 % NaCl. Якщо єдиною доступною рідиною є нестерильна вода, краще негайно її використати, ніж чекати на стерильний розчин. Воду з крану можна скерувати в напрямку ока складеними долонями; воду з душу або поливального шлангу можна лити на око під невеликим тиском; водою зі склянки або чашки треба багаторазово поливати око при відхиленій назад голові.
3.?Склепіння кон'юнктивального мішка витріть зволоженими кінчиками ватних тампонів, щоб безпосередньо видалити усі частинки їдкої речовини; виверніть верхню повіку, щоб оглянути верхнє склепіння кон'юнктивального мішка.
Алгоритм дій в кареті швидкої допомоги та в лікарні
1.?Продовжуйте промивання кон'юнктивального мішка, поки його pH (оцінене напр., за допомогою смужок для аналізу сечі) впродовж ≥30 хв утримуватиметься на рівні 7,0. Можете використати систему для внутрішньовенної крапельної інфузії — катетер, приєднаний до флакону з розчином, спрямуйте так, щоб іригаційний розчин потрапляв до кон'юнктивального мішка. Перевірте склепіння кон'юнктивального мішка — видаліть усі виявлені сторонні предмети.
2.?Обпечене око не закривайте пов’язкою, щоб не обмежувати випромінювання тепла, яке виділяється при екзотермічній реакції.
3.?Місцево призначте антибіотик у краплях, напр., гентаміцин, тобраміцин або флюорохінолон.
4.?Введіть анальгетичний ЛЗ загальної дії (парацетамол, НПЗП, якщо необхідно трамадол).
5.?Призначте розширюючий зіниці ЛЗ тривалої дії, напр., 0,1–0,25 % скополамін, 1 % атропін (атропіну сульфат 1 %), закапуйте 3 × на день. Не призначайте фенілефрин, тому що спричинене препаратом звуження судин, може посилити ішемію лімбу рогівки.
6.?Призначте ацетазоламід п/o 250 мг 4 × на день або 500 мг 2 × на день, щоб знизити внутрішньоочний тиск.
7.?Скеруйте для подальшого офтальмологічного лікування.
Термічні опіки та опіки, спричинені ультрафіолетовим випромінюванням
1.?Одноразово призначте 1 краплю місцевого анестетика, напр., 0,5 % пропаракаїну. Не призначайте хворому місцевий анестетик для застосування вдома!
2.?Промивайте око, так щоб охолодити його поверхню, стерильним розчином 0,9 % NaCl, розчином Рінгера, іригаційним розчином BSS Plus.
3.?Введіть в кон'юнктивальний мішок короткодіючий препарат, що розширює зіниці, напр., 0,5 % або 1 % тропікамід. Атропін діє 8–14 днів, тому не призначайте його для лікування змін, що загояться ймовірно впродовж 24 год.
4.?Призначте антибіотик місцево 4–6 × на день, найкраще у формі мазі, напр., тобраміцин або неоміцин.
5.?Призначте анальгетичний ЛЗ загальної дії. Поясніть хворому, що після закінчення дії місцевого знеболюючого препарату біль повернеться, однак це не вимагає повторного візиту до лікаря — ерозії епітелію після опіків УФ-випромінюванням зазвичай загоюються впродовж 24–48 год; у випадку інших опіків час загоєння залежить від глибини та поверхні опіків.
6.?Порекомендуйте контрольне офтальмологічне обстеження на наступний день. Не треба закривати око.
