23.03.2022 Урок №4.Зір і його характеристика.
Опрацювати заняття та законспектувати в зошит, відповісти на запитання тести.
За допомогою органів зору водій сприймає близько 95 % всієї інформації, необхідної для безпечного керування автомобілем. Побачити предмет означає визначити його колір, форму й величину. Лише за такої умови можна розпізнати предмет і оцінити його властивості. Водій, як правило, спочатку розпізнає предмет на дорозі і залежно від того, який він (твердий чи м'який, гострий чи тупий, великий чи малий), приймає рішення про зміну або збереження напряму руху автомобіля. Таким чином, зорове сприйняття форми і величини предмета дає змогу оцінити такі невидимі властивості предмета, як твердість, форма, маса і т. ін. Така оцінка предмета в цілому називається сприйняттям.
Зоровим полем називають область, видиму фіксованим (“нерухомим”) оком. Його вимірюють у градусах. Нормальне поле зору для очей людини становить 80° вправо і вліво, 60° вгору і 90° вниз. Поле зору, обома очима становить 120 – 130° і охоплює практично весь простір перед автомобілем. Зорове сприйняття нерівноцінне по всій площі поля зору. Зона найбільш чіткого бачення знаходиться в центрі поля зору, її кут приблизно дорівнює 2°. Трохи гірше бачення в зоні, обмеженій кутом 6°. За межами зони 10 – 12° бачення стає менш чітким, а за межами кута 90° – нечітким.
Гострота зору означає здатність ока бачити форму предмета і чітко розрізняти його контури. Цей показник визначається найменшим проміжком між двома нарізно видимими точками. Нормальною гостротою зору (що дорівнює одиниці) вважається спроможність бачити дві точки, розділені проміжком в одну кутову хвилину.
Щоб роздивитися предмет, що знаходиться в периферичному (боковому) полі зору, людина рефлекторно переносить на нього свій погляд так, щоб він потрапив у зону гострого зору. Для цього потрібен певний час. Так, під час проїзду перехрестя на перенесення погляду з фіксацією від одного боку перехрещення до іншого водій витрачає в середньому 0,5 – 1,2 секунди. Залежно від швидкості за цей час він проїжджає від кількох до десятків метрів. Відстань до предмета, що знаходиться в полі зору, визначається націленням обох очей на одну точку – конвергенцією. Час конвергенції — близько 0,17 секунди. Око здатне сприймати просторове взаємне розшатування предметів та їх відстань між собою. Завдяки зміні кривизни кришталика (акомодації) око спроможне бачити предмети на різній відстані. Таким чином, сприйняття форми, віддаленості і розмірів предметів забезпечується гостротою зору, конвергенцією та акомодацією очного кришталика. Точність такого сприйняття є гарантією впевненого і безпечного керування автомобілем до перешкоди.
Адаптація світлова. Це процес пристосування очей до умов освітлення. Цей процес відбувається не відразу, а через певний період адаптації до освітлення. Це важлива фізіологічна особливість зору, яка безпосередньо впливає на безпеку руху. Час адаптації може становити від кількох до 30 секунд. Перехід від темряви до світла відбувається швидше, ніж навпаки.
Раптова зміна рівнів освітлення викликає тимчасове осліплення, яке може тривати від кількох секунд до кількох хвилин. Осліплення буває наслідком дії світла фар зустрічних автомобілів, блиску відбитого світла. В умовах недостатнього освітлення утруднюється розпізнавання численних предметів – складових дорожніх обставин. Тому в нічний час необхідно їздити повільніше, ніж удень.
Розпізнавання кольорів. Однією з вимог безпеки руху є здатність водія розпізнавати кольори. Розміри поля зору залежать від кольору предмета, який розпізнають. Наприклад, зорове поле предметів зеленого кольору майже вдвічі менше, ніж білого. Природжені відхилення у розпізнаванні кольорів називаються дальтонізмом. Найчастіше спостерігається нерозпізнавання червоного і зеленого кольорів.
Окомір означає здатність людини без застосування будь-яких вимірювальних засобів визначати відстань до предметів. Особливо важко оцінювати відстань до рухомих об'єктів та між ними. На визначення відстані істотно впливає колір об'єктів чи предметів. Так, відстань до автомобілів, пофарбованих у темні кольори, здається більшою, ніж до пофарбованих у світлі кольори.
За допомогою видимого відносного переміщення поверхні дороги та різних нерухомих предметів водій може судити про швидкість і напрям руху керованого транспортного засобу. Оцінка швидкостей руху автомобілів та пішоходів ґрунтується на динамічному окомірі, що є одним з основних елементів майстерності водія. Вміння правильно оцінювати тимчасові інтервали, особливо при здійсненні різноманітних маневрів автомобіля на великих швидкостях, в окремих випадках має вирішальне значення для безпеки руху. Помилки динамічного окоміру призводять до нервового напруження учасників руху, непередбачуваних маневрів, а отже, й до аварій.
Розглянемо взаємозв'язок швидкості, відстані й часу при оцінці дорожніх умов. Наприклад, при виїзді на перехрестя водій повинен оцінити швидкість іншого автомобіля, відстань від нього до перехрестя, час на її подолання. Зробивши розрахунки, водій або пропустить цей автомобіль, або вибере таку швидкість руху, щоб безпечно проїхати перехрестя першим.
Більшість помилок водіїв під час обгону пов'язані саме з неправильною оцінкою інтервалу часу, відстані до зустрічного автомобіля та його швидкості.
Причинами ілюзорного сприйняття дорожніх умов, навколишніх предметів можуть бути контрастність сприйняття, особливості перспективи, змінний рельєф дороги та ін. Чим більша швидкість автомобіля, тим більш різким може бути викривлення співвідношень пропорцій навколишніх предметів. Наприклад, під час обгону на великій швидкості ілюзорне звуження дороги може призвести до скорочення бокового інтервалу, що загрожує боковим зіткненням транспортних засобів.
Загальновизнано, що рух автомобілів темних кольорів здається повільнішим, ніж насправді. Саме цим пояснюються часті зіткнення автомобілів темних кольорів.
Ілюзорне сприйняття посилюється негативними емоціями та послабленою увагою водія, вживанням алкоголю та ліків. У стані перевтоми можуть виникати зорові чи звукові галюцинації. Керувати автомобілем у такому стані заборонено.
