23.03.2022 Урок №7. Психофізіологічні якості водія: підготовленість, моральна стабільність, працездатність.
Опрацювати заняття та законспектувати в зошит, відповісти на запитання тести.
Професійна надійність водія оцінюється двома взаємопов'язаними вимогами. По-перше, водій повинен працювати ефективно, тобто використовуючи експлуатаційні якості автомобіля, швидко виконування завдання по перевезенню. По-друге, при цьому він не повинен порушувати ці вимоги безпеки руху, тобто зобов'язаний працювати надійно. В прости дорожніх умовах, коли відсутні перешкоди рухові, працювати швидко, ефективно і надійно можуть багато водіїв. В складних умовах працювати ефективно можуть лише водії, що мають достатню надійність.
Надійність водія залежить від його професійної придатності підготовленості, працездатності і моральної стабільності.
Придатність до професії водія виявляють за станом здоров'я і психофізіологічними якостями. Не рідко такі якості водія, як воїн, самовладання, сміливість, рішучість, кмітливість, швидкість реакції та вирішальними в аварійній ситуації.
Підготовленість водія характеризується рівнем його професійних знань та навичок, яких він набув у процесі навчання та професійної діяльності. Достатня підготовленість водія означає наявність широкого діапазону навичок, що забезпечують правильні і своєчасні дії в критичних дорожніх ситуаціях.
Працездатність - це здатність виконувати роботу високопродуктивно і щ к по. Висока працездатність водія забезпечує його професійну надійність. Зниження працездатності водія може призвести до грубих помилок при керуванні автомобілем, а отже, й до дорожньо-транспортної пригоди.
Надійність водія в значній мірі залежить від таких його моральних якостей, як дисциплінованість, відчуття відповідальності, колективізм, працьовитість, чуйне відношення до людей, скромність. Ці якості, як правило, притаманні хорошим і надійним водіям. Відсутність цікавості до роботи, егоїзм, грубість і безцеремонне ставлення до інших учасників руху, зневажливе відношення до правопорядку – ці якості є типовими для аварійників.
Вплив майстерності, освіти, стажу роботи і віку на надійність водія
Знання, навички і вміння є психологічними компонентами майстерності водія
Знання - це сукупність засвоєних водієм відомостей, необхідних для керування автомобілем. Потрібний для водія об'єм знань передбачений діючими програмами і набувається в процесі навчання. Однак, володіючи тільки знаннями, людина не може керувати автомобілем. Для цього йому необхідно володіти спеціальними вміннями і навичками.
Вміння - це здатність цілеспрямовано і правильно використовувати свої спеціальні знання в практичній діяльності. Водій повинен вміти впевнено керувати автомобілем в різних дорожніх і метеорологічних умовах, швидко оцінювати їх зміни. Крім того, він повинен своєчасно виконувати необхідні дії, що забезпечують безпеку руху. Для цього йому потрібно набути належних навичок.
Навички - це здатність в процесі діяльності виконувати окремі дії автоматично, без навмисне направленої уваги, хоча і під контролем свідомості. Досвідчений водій не задумуючись виконує свої робочі рухи при керуванні автомобілем (обертає в потрібний бік рульове колесо, гальмує по або різко, перемикає передачі в потрібній послідовності і т.ін.). Якщо він при цьому допускає помилку, то своєчасно помічає і виправляє її.
Знання, вміння і навички (тобто майстерність) розвиваються, закріплюється і вдосконалюються на протязі всієї професійної діяльності водія. По мірі збільшення стажу і набуття досвіду рівень майстерності і надійність водія зростають. Це підтверджує статистика аварійності на автомобільному транспорті. Найбільша аварійність характерна для водіїв зі стажем до одного року, то пояснюється недостатністю досвіду. Характерно, що ДТП у водіїв зі стажем 2-5 років трапляються в середньому у 3 рази частіше, ніж у водіїв зі стажем 5-20 років, що пояснюється не тільки меншим досвідом, але і самовпевненістю перших. Щоб покращити підготовленість і рівень водійської майстерності, потрібно систематично поповнювати свої знання удосконалювати рухові, сенсорні і розумові навички.
Дослідження показують, що водії третього класу частіше стаюв учасниками ДТП, ніж першого або другого.
ДТГІ з вини водіїв першого і другого класів виникають значно рідше тому що, отримавши практичні навички керування транспортним засобом після підготовки в автошколі або курсах, вони отримують додаткову теоретичну інформацію при підвищенні кваліфікації. Це в поєднанні з практичною діяльністю дозволяє їм керувати транспортними засобами більш кваліфіковано, технічно грамотно, гак як теоретична інформація надійно асимілюється в пам'яті, поєднуючись з набутим практичним досвідом.
В деякій мірі на надійність впливає вік водія. У водіїв віком до ЗО років добра реакція на зміни в дорожніх умовах і прийняття рішення по усунення небезпеки, що виникла. В той же час людині похилого віку притаманні більша обережність, у неї в результаті тривалої професійної діяльності накопичується професійний досвід. Підвищена обережність при| відповідному професійному досвіді дозволяє такому водію завчасно виявите небезпеку, що виникла, підготуватися до неї і скоротити час реакції.
