Тема 4.Особливості будови двигунів вантажних автомобілів та їх технічното обслуговування (ТО). 02.02.2023. Заняття №13. Несправності системи охолодження двигунів їх ознаки причини, наслідки та роботи що виконують під час ТО.
1.Опрацювати заняття та законспектувати в зошит.
Несправності системи охолодження.
Ознаки несправності:
• перегрівання двигуна;
• переохолодження двигуна;
- недостатній рівень охолодної рідини;
• нещільності в з'єднаннях патрубків зі шлангами;
• натяг паса вентилятора;
• заїдання термостата й жалюзі.
Перегрівання двигуна відбувається через несправності не тільки системи охолодження, а й систем живлення, запалювання та мащення.
Недостатнє охолодження двигуна, як наслідок цього, закипання охолодної рідини в системі можуть зумовлюватися:
/ недостатньою кількістю її в системі охолодження;
/ пробуксовуванням паса вентилятора в разі слабкого його натягання або внаслідок замаслювання;
/ забрудненням або відкладенням накипу в системі;
/ неправильною роботою термостата.
Переохолодження двигуна може спричинюватися несправною роботою термостата або заїданням жалюзі у відкритому положенні. Взимку, в разі низької температури повітря, якщо не вжити запобіжних заходів (прикрити жалюзі, надіти втеплювальний чохол), також можливе переохолодження двигуна й навіть замерзання води в системі.
Недостатній рівень охолодної рідини у верхньому бачку радіатора спостерігається в разі витікання її із системи охолодження або википання. Витікання охолодної води із системи може відбуватися крізь сальники, нещільності в з'єднанні патрубків, зливальні краники та пошкоджені ділянки радіатора. Течу внаслідок спрацьовування сальників виявляють за підтіканням охолодної рідини крізь контрольний отвір у нижній частині корпусу насоса.
У разі появи зазначеної несправності треба:
• злити охолодну рідину;
• послабити пас вентилятора й зняти його;
• послабити хомутик;
• від'єднати гумовий шланг й обережно, аби не пошкодити прокладку, зняти водяний насос;
• викрутивши болт кріплення крильчатки, зняти її.
В сальнику може бути пошкоджена або гумова манжета, або самопідтискна шайба. Пошкоджені деталі треба замінити, насос скласти й установити. В разі потреби слід замінити також пошкоджену прокладку головки циліндрів і крильчатку водяного насоса (якщо нона зірвалася).
Нещільності в з'єднаннях патрубків зі шлангами усуваються затягуванням хомутиків (якщо різьбу затяжного болта хомутика викорисіано повністю, то під знятий хомутик треба підкласти металеву штабку), а краники, що пропускають рідину, притираються. Для цього їх слід зняти з двигуна, розібрати, на робочу поверхню нанести притиральну пасту й обертальними рухами притерти до утворення матової поверхні на всіх робочих частинах краника.
Пошкоджений радіатор треба зняти й здати в ремонт.
Натяг паса вентилятора вважається правильним, якщо він прогинається на 8...10 мм при натисканні рукою із силою 29,4...39,2 Н. Пас може пробуксовувати також у разі потрапляння на нього й шків мастила.
У двигуні автомобіля ЗИЛ-ІЗО шків вентилятора приводиться в дію двома пасами. Натяг одного з них регулюється переміщенням генератора, а іншого — переміщенням насоса гідропідсилювача рульового керування.
У двигуні 3М3-53-12 натяг паса вентилятора змінюють натяжним роликом.
Унаслідок заїдання термостата в закритому положенні припиняється циркуляція рідини крізь радіатор. У цьому разі двигун переірівається, а радіатор залишається холодним. Через заїдання термостата у відкритому положенні двигун переохолоджується. В обох випадках слід, випустивши рідину із системи охолодження, обережно шяти патрубок і термостат. Термостат перевіряють, занурюючи його у воду. Нагріваючи воду, стежать за клапаном термостата та термометром. Клапан має почати відкриватися за температури 70 °С і повністю відкритися за температури 83...90 °С. Оглядаючи термостат, і реба переконатися у відсутності накипу й чистоті отвору в клапані, призначеному для пропускання повітря.
Жалюзі заїдає через недостатнє мащення або несправність привода. Трос разом з оболонкою треба зняти, промити в гасі й, змастивши, закріпити на місці.
Під час експлуатації автомобіля на стінках порожнини охолодження відкладається накип, унаслідок чого погіршується відведення теплоти від деталей. Канали приладів системи охолодження засмічуються накипом і продуктами корозії, що призводить до перегрівання двигуна. Накип видаляють промиванням приладів системи охолодження. Слід знати, що розчини, які застосовуються для промивання радіатора, не можна використовувати для промивання порожнини охолодження блока й головки циліндрів, виготовлених з а ііюмінієвого сплаву.
Перед промиванням радіатор треба зняти з автомобіля й заповнити його 10 %-м розчином їдкого натру (каустична сода), нагрітого до температури 90 °С. Цей розчин витримати в радіаторі протягом 30 хв, потім злити й до патрубка нижнього бачка приєднати змішувач, до якого підвести гарячу воду та стиснене повітря. Для контролю тиску стисненого повітря до патрубка, що йде від нижнього бачка радіатора до опалювача, приєднати манометр.
Радіатор треба промивати водночас гарячою водою й стисненим повітрям так, щоб вода витікала через патрубок верхнього бачка, а тиск у нижньому бачку не перевищував 0,1 МПа.
Із розчином їдкого натру слід поводитися дуже обережно, щоб уникнути опіків шкіри та роз'їдання тканини одягу.
Якщо накип на стінках порожнини охолодження в трубах радіатора невеликий, його видаляють за допомогою розчину хромпіку, не знімаючи радіатор з автомобіля. Цей розчин приготовляють із розрахунку 4...8 г хромпіку на 1 л води й заливають його в систему. Розчин із вмістом хромпіку менше ніж 3 г на 1 л води застосовувати не можна, оскільки він спричинює підсилену корозію деталей системи охолодження.
Коли систему охолодження заправлено таким розчином, автомобіль експлуатується протягом місяця (в разі википання води з розчину доливають воду, а якщо витікання відбувається через нещільності з'єднань — додають розчин). Зливши розчин, систему треба добре промити чистою водою в напрямі, зворотному циркуляції, пропустивши 10...15-кратний об'єм води.
Технічне обслуговування системи охолодження.
Щ Т О. Перевірити рівень рідини в радіаторі або в розширювальному бачку (автомобіль КамАЗ). Рівень рідини в радіаторі має бути на 15...20 мм нижчий від заливальної головки.
Заповнюючи систему охолодження антифризом, треба заливати його на 6...7 % менше (за об'ємом), ніж води, оскільки під час нагрівання він розширяється більше, ніж вода. В разі випаровування антифризу доливають воду, а в разі витікання — антифриз.
Перевірити, чи немає підтікання рідини в системі охолодження.
ТО- 1. Перевірити, чи не підтікає рідина в усіх з'єднаннях системи охолодження, й, якщо треба, усунути підтікання. Змастити підшипники водяного насоса (за графіком мащення). Мастило нагнітають шприцом через оливницю до появи його в контрольному отворі насоса. Подальше нагнітання мастила може призвести до видавлювання сальників.
Перевірити герметичність системи охолодження; в разі потреби усунути витікання рідини. Перевірити й, якщо треба, закріпити радіатор, його облицювання та жалюзі. Перевірити кріплення водяного насоса й натяг паса привода вентилято їм; в разі потреби відрегулювати натяг паса й підтягнути кріплення. Перевірити кріплення вентилятора. Змастити підшипник водяного насоса (за графіком). Перевірити дію та герметичність системи опаіення, дію жалюзі. У крайньому передньому положенні рукоятки пластини жалюзі мають бути повністю відкриті; поступово закривати їх, переміщуючи рукоятку на себе. Перевірити дію пароповітряного клапана пробки радіатора.
СТО. Двічі на рік промивати систему охолодження. Перевірити стан утеплювального чохла (взимку) й наііиність його кріплення. Готуючи автомобіль до зимової експлуатації, перевірити стан і дію пускового підігрівника та інших допоміжних засобів полегшення пуску двигуна, встановлених на автомобілі, й, якщо треба, усунути несправність. У разі безгаражного зберігання автомобілів у холодну пору року після закінчення роботи треба злити йоду із системи охолодження, відкривши краники на блоці та нижньому патрубку радіатора, пробку горловини радіатора та краник шстеми опалення кузова.
