Тема №1.Вступ.Загальна будова вантажного автомобіля. 12.01.2023. Заняття №1. Загальна будова вантажних автомобілів,склад і призначення його груп і механізмів.
1.Опрацювати заняття та законспектувати в зошит.
За останні сто років будова автомобіля принципово не змінилася. Він, як і раніше, має колеса, кузов, чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, трансмісію, механізми керування тощо. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системи автомобіля дістали колосальний розвиток і істотно ускладнилися. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищилися потужність, економічність, комфортабельність автомобілів, поліпшився їхній дизайн. Крім того, розширилася номенклатура застосовуваних деталей і збільшилася їхня кількість. Сучасні автомобілі мають елементи автоматизації, а більшість іноземних — обладнуються комп'ютерами.
Автомобіль — це транспортна безрейкова машина на колісному або напівгусеничному ходу, що приводиться в рух власним двигуном і призначається для перевезень вантажів, людей та виконання спеціальних завдань. Автомобілі, а також причіпні засоби становлять рухомий склад автомобільного транспорту.
Автомобільний рухомий склад за призначенням поділяють на:
- вантажний;
- пасажирський;
- спеціальний.
До вантажного автомобільного рухомого складу належать:
- вантажні автомобілі;
- автомобілі-тягачі;
- причепи;
- напівпричепи.
Вантажні автомобілі за характером використання бувають:
- загального призначення, кузови яких мають форму бортової платформи;
- спеціалізовані, кузови яких пристосовані для перевезення тільки певних вантажів (самоскиди — для перевезення сипких і в'язких вантажів, цистерни — для транспортування рідких вантажів, рефрижератори — для перевезення швидкопсувних вантажів).
За конструктивною схемою розрізняють:
- одиночні вантажні автомобілі;
- автопоїзди (тягач із причепом, напівпричепом).
За вантажопідйомністю вантажні автомобілі поділяють на такі класи:
- особливо малої вантажопідйомності (до 0,5 т);
- малої (0,5...2 т);
- середньої (2...5 т);
- великої (5... 15 т);
- особливо великої (понад 15 т — позадорожній автомобіль).
За повною масою вантажні автомобілі поділяють на сім класів: 1) до 1,2 т; 2) 1,3...3; 3) 3...5; 4) 5...8; 5) 8...16; 6) 16...40; 7) понад 40 т.
До пасажирського автомобільного рухомого складу належать:
- легкові автомобілі, що призначаються для перевезення пасажирів (від 2 до 8, ураховуючи водія) та багажу;
- автобуси, які призначаються для перевезення 9 і більше чоловік (ураховуючи водія).
Залежно від робочого об'єм у циліндра двигуна (л) розрізняють п'ять класів легкових автомобілів:
- особливо малий (1,2 л);
- малий (1,3...1,8 л);
- середній (1,9...3,5 л);
- великий (понад 3,5 л);
- найвищий (не регламентується).
Автобуси за призначенням поділяють на:
- міжміські;
- міські;
- місцевого сполучення.
Окрему групу становлять туристичні автобуси.
За довжиною автобуси поділяють на такі класи:
- особливо малі (до 5 м);
- малі (6...7,5 м);
- середні (8...9,5 м);
- великі (10,5... 12 м);
- особливо великі (16,5 м та більше).
До спеціального автомобільного рухомого складу належать автомобілі, причепи й напівпричепи для нетранспортних робіт, відповідно обладнані (санітарні, пожежні, сміттєзбиральні, автокрани, автомобілі-автовишки тощо).
Автомобілі всіх типів за пристосованістю до роботи в різних дорожніх умовах поділяють на дві групи:
- автомобілі нормальної (звичайної) прохідності, що призначаються для руху по вдосконалених дорогах (мають один ведучий міст);
- автомобілі підвищеної прохідності, які призначаються для роботи у важких дорожніх умовах або навіть в умовах бездоріжжя (в них усі мости й колеса ведучі).
Щоб розрізняти автомобілі за вказаною ознакою, використовують так звану «колісну формулу». Це умовна характеристика ходової частини автомобіля, в якій перша цифра відповідає загальній кількості коліс, а друга — кількості ведучих коліс: 4 х 2, 6 х 4 (автомобілі нормальної прохідності); 4 х 4, 6 х 6 (автомобілі підвищеної прохідності).
Кожний автомобільний завод випускає основну (базову) модель автомобіля та її модифікації, що відрізняються від базової деякими показниками й конструкцією. В інструкції, яка додається до автомобіля заводом-виготовлювачем, наводяться дані його технічної характеристики, куди входять такі основн і показники : колісна формула; номінальна вантажопідйомність у тоннах (кілограмах) або кількість місць; повна маса в тоннах (кілограмах); габаритні розміри в метрах (міліметрах); тип двигуна та його модель; найбільша швидкість із повним навантаженням (км/год); контрольна витрата палива (л/100 км).
ЗАГАЛЬНА БУДОВА АВТОМОБІЛЯ.
Будь-який автомобіль складається з трьох основних частин: - двигуна; - шасі; - кузова.
Двигун перетворює теплоту, що виділяється під час згоряння палива, на механічну роботу руху.
Шасі становить основу для розміщення двигуна, кузова, мостів з колесами, підвісок і систем керування. До складу шасі входять: - трансмісія; - ходова частина; - механізми керування.
Трансмісія автомобіля слугує для передавання зусилля обертання від двигуна до ведучих коліс та зміни цього зусилля. До трансмісії належать: - зчеплення; - коробка передач; - карданна передача; - головна передача; - диференціал; - приводні вали коліс (півосі).
Зчеплення призначається для плавного передавання крутного моменту від двигуна до інших агрегатів і вузлів трансмісії та тимчасового роз'єднання їх. Воно розташовується між двигуном і коробкою передач.
Коробка передач слугує для зміни в широкому діапазоні крутного моменту, що передається від зчеплення до карданної передачі автомобіля, роз'єднання їх, а також зміни напряму обертання карданного вала, тобто забезпечує рух автомобіля заднім ходом.
Карданна передача призначається для передавання крутного моменту від коробки передач до головної передачі під кутом, що змінюється.
Головна передача слугує для збільшення крутного моменту (зменшення частоти обертання) та передавання його на приводні вали.
Диференціал забезпечує обертання ведучих коліс автомобіля з неоднаковою частотою, що необхідно під час руху на поворотах і по нерівній дорозі.
Приводні вали коліс (півосі) призначаються для передавання крутного моменту від диференціала до ведучих коліс.
Ходова частина автомобіля — це візок, що складається з рами, переднього й заднього мостів, підвісок та коліс.
До механізмів керування належать: - рульове керування, що призначається для зміни напряму руху автомобіля; - гальмова система, яка призначається для зниження швидкості автомобіля аж до повної зупинки й утримання його на місці.
Кузов автомобіля призначається для розміщення вантажів, водія та пасажирів.
Кузов вантажних автомобілів складається з кабіни водія й вантажної платформи, а кузов легкових автомобілів — суцільнометалевий.
Залежно від взаємного розташування двигуна, шасі й кузова розрізняють такі компонування: - вантажних автомобілів; - легкових; - автобусів.
У вантажних автомобілів найпоширеніші такі компонування: - капотне (двигун розміщується в капоті); - безкапотне (двигун повністю або частково розміщується в кабіні водія).
У легкових автомобілів двигун може розташовуватися в передній або задній частині, й ведучими є задні або передні колеса.
Автобуси компонують за такими схемами: - з переднім розміщенням двигуна; - із заднім розміщенням двигуна; - з розміщенням двигуна під підлогою.
Стисла технічна характеристика вантажних автомобілів.
Будь-яке технічний засіб має свої характеристики. Автомобіль не є винятком. Технічні характеристики є його візитною карткової - його перевагами і предметом гордості. Від того, які у автомобіля технічні характеристики, безпосередньо залежить його популярність. Крім того, вони визначають також і комфортність подорожі на такій машині.
Базових технічних характеристик в автомобілі досить багато. Головні з них, це власна маса, робочий об'єм двигуна, число місць, колісна формула, максимально дозволена маса, габаритні розміри, максимальна швидкість, час розгону (враховується з місця до 100 км / год, розрахунок ведеться в секундах), різновид двигуна, привід і багато інших параметрів.
Власна вага автомобіля – це вага автомобіля без вантажу та пасажирів
Вантажопідйомність – це максимальна вага вантажу яку дозволено перевозить даним автомобілем
Колісна формула вона показує скільки в автомобілі коліс і скільки з них ведучих. Наприклад 4х2 означає що автомобіль має 4 колеса 2 з яких ведучи. В вантажних автомобілях задні спарені колеса рахуються як одне Наприклад на автомобілях ГАЗ-53 та ЗІЛ-130 встановлено по одному колесу на передній вісі і по 2 спарених колеса на задньому мосту. Всього коліс на автомобілях встановлено 6, але так як задні колеса спарені то колісна формула даних автомобілів 4х2
Дорожній просвіт – це відстань від дороги до найнижчої точки на автомобілі . Від цього параметру буде залежить проходимість автомобіля, щоб не зачепився і не завис при їзді по польовим дорогам та бездоріжжю
Колія автомобіля це відстань між серединами коліс передньої та задньої вісі автомобілів, в більшості випадків вона співпадає між осями але бувають виключення. Широка колія збільшує стійкість автомобіля в повороті, а також дає можливість рухатися по більш крутих схилах без ризику перекинутися.
База автомобіля це відстань між осями коліс.
Максимальна швидкість - це максимальна швидкість автомобіля з якою можна експлуатувати автомобіль без нанесення шкоди його вузлам та механізмам та зберігати стійкість.
Витрати пального – в технічній характеристиці автомобіля витрати пального вказують, як витрати пального на 100 км пробігу Наприклад 25 л/100 км, що означає що даний автомобіль витрачає 25 літрів пального на 100 км пробігу, але ця величина являється середньою і може змінюватися під впливом різних факторів (вантаж, стан дорожнього покриття, інтенсивність руху та інші)
Інші технічні характеристики ми розберемо в процесі вивчення навчального матеріалу
Щоб грамотно вибрати автомобіль, необхідно чудово орієнтуватися у всіх цих характеристиках. Лише так можна буде оцінити повною мірою переваги даного автомобіля.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ АВТОМОБІЛІВ.
Надійністю називається властивість автомобіля виконувати перевезення вантажів або пасажирів, зберігаючи свої експлуатаційні показники (продуктивність, економічність, рентабельність) у межах, що відповідають заданим режимам і умовам експлуатації, технічного обслуговування, ремонту та зберігання. Надійність автомобіля зумовлюється безвідмовністю, довговічністю, збереженістю, ремонтопридатністю його частин.
Безвідмовність — це властивість автомобіля (його агрегатів, вузлів) зберігати працездатність протягом певного часу в заданих умовах експлуатації.
Довговічність — це властивість автомобіля (його частин) зберігати працездатність (за встановленої системи технічного обслуговування й ремонтів) до настання граничного стану. Граничним називається стан автомобіля, коли його дальша експлуатація має бути припинена через несправності, що не можна усунути. До показників довговічност і автомобіля належать: середній термін служби (до капітального ремонту, списання); ресурс, тобто тривалість роботи від початку експлуатації (або після капітального ремонту) до настання граничного стану.
Збереженість — властивість автомобіля зберігати експлуатаційно-технічні показники протягом певного часу простою, транспортування та експлуатації. Збереженістю визначаються доцільні терміни зберігання, консервації та допустимі відстані (проміжки часу) транспортування, після чого автомобіль залишається придатним для подальшої експлуатації без ремонту. Збереженість автомобіля залежить від якості його виготовлення, інтенсивності процесів старіння, що відбуваються в його елементах, зовнішніх чинників (температури й вологості повітря, агресивності середовища, рівня радіації), якості консервації й обслуговування під час зберігання, а також властивостей застосовуваних експлуатаційних матеріалів.
Ремонтопридатність — властивість автомобіля (агрегатів, вузлів, деталей), що полягає в його пристосованості до запобігання, виявлення та усунення причин і наслідків пошкоджень (відмов) проведенням технічного обслуговування й ремонтів. Ремонтопридатність характеризується затратами праці, часу й коштів на підтримання та відновлення працездатності. Економічна доцільність витрат на ремонт визначається з урахуванням простоїв автомобіля та терміну служби деталі після ремонту. Чим вищий рівень безвідмовності, довговічності та збереженості автомобіля, тим менші затрати праці й коштів на підтримання його працездатності, тим менший час його простоїв під час технічного обслуговування та ремонту за період експлуатації й тим вища ремонтопридатність.
2.Переглянути відео
