A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Великоновосілківський професійний ліцей

Урок №30

Дата: 30.03.2020 11:46
Кількість переглядів: 206

Урок №30

Тема:  «Організація і продення рятувальних робіт»

  • Евакуація населення з небезпечних районів
  • Укриття людей у сховищах

 

«Евакуація населення з небезпечних районів»

Евакуація — організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення; Евакуацію проводять на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні.
Часткову евакуацію проводять для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які, відповідно до законодавства, доглядають (обслуговують) таких осіб. Обов’язкова евакуація з Прип’яті (1986 р.) Евакуація відбувається шляхом: 
1) утворення регіональних, місцевих та об’єктових органів з евакуації; 
2) планування евакуації; 
3) визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна; 
4) організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації; 
5) організації управління евакуацією; 
6) життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;
 7) навчання населення діям під час проведення евакуації. У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав відповідні центральні органи виконавчої влади проводять їхню евакуацію. Евакуацію матеріальних і культурних цінностей організовують у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти шкоду, за умови, що є достатньо часу на її проведення.

 

«Укриття людей у сховищах»

Укриття людей від впливу небезпечних факторів, що виникають унаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здійснюється в захисні споруди цивільного захисту (ЦЗ) — інженерні споруди, призначені для захисту населення. До захисних споруд належать: 
1) сховище — герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок НС, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; 
2) протирадіаційне укриття — негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості; 
3) швидкоспоруджувана захисна споруда ЦЗ — захисна споруда, яку зводять із спеціальних конструкцій максимально швидко для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.
Протирадіаційні укриття (ПРУ). Ступінь радіоактивного забруднення місцевості, який виникає після аварії на АЕС або наземного вибуху ядерного боєприпасу, різко знижується протягом кількох перших діб і поступово доходить до безпечних для людини значень. У цей час люди, щоб уникнути ураження, мають перебувати в протирадіаційних укриттях (ПРУ) — негерметичних захисних спорудах, де рівень радіації значно нижчий, ніж на відкритій місцевості. Захисні властивості ПРУ оцінюють коефіцієнтом захисту, який показує, у скільки разів рівень радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м вищий від рівня радіації в укритті. Іншими словами, коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а також і дозу опромінення людей. Протирадіаційними укриттями вважають підвальні приміщення будівель і споруд. Підвали в дерев’яних будинках послаблюють радіацію у 7–12 разів, у кам’яних будівлях — у 200–300 разів, а середня частина підвалу кам’яної будівлі на кілька поверхів — у 500–1000 разів. У сільській місцевості використовують під ПРУ погреби (льохи), що перебувають в особистому користуванні . Найпростіші укриття — це фортифікаційні споруди, цокольні або підвальні приміщення, що знижують комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період. Вони повинні бути достатньо міцні, збудовані з вогнебезпечних матеріалів і не мати транзитних комунікацій (трубопроводів опалення та водопостачання, кабелів високої напруги тощо). 
Необхідно пам’ятати, що найпростіші укриття здебільшого розглядають як проміжну ланку захисту населення. Усе населення повинно мати можливість укриватися в надійніших спорудах — у сховищах і протирадіаційних укриттях. 
Ефективність захисту людей від радіаційної та хімічної небезпеки залежить не лише від технічної справності й готовності до приймання людей у захисних спорудах, обладнаних складним устаткуванням, але й від підготовки населення до використання захисних споруд за різних умов, що склалася, коли кожен має вміти знайти правильне рішення для захисту свого життя та здоров’я. Час перебування населення в захисних спорудах визначають штаби ЦЗ об’єктів господарського комплексу. Вони встановлюють, крім того, порядок дій і правила поведінки населення під час виходу зі сховищ і укриттів.

 

Підручник: ЗАХИСТ ВІТЧИЗНИ

 

Домашне завдання:
Відповісти на запитання з записами в зошиті: 

  • У чому полягає підготовка та проведення евакуації населення з небезпечних районів?
  • Що потрібно мати при собі кожному евакуйованому громадянинові?
  • Для чого призначені захисні споруди?

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора