Урок №20 Тема: Складання діалогу
Усне мовлення (говоріння) – ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричинює найрізноманітніші вияви спілкування: запитання – відповідь; прохання – згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення тощо.
Ситуацію спілкування можна показати у вигляді таблиці:
|
Перед тим, як вступати в спілкування, слід УЗЯТИ ДО УВАГИ:
ЯКА МЕТА
спонукання |
При говорінні здійснюється перехід від внутрішнього мовлення (мовлення подумки, у максимально згорнутій формі, у якому реальне фізичне звучання замінюється його відображенням у свідомості мовця) до мовлення зовнішнього (мовлення для співрозмовників). У процесі аудіювання (слухання-розуміння) здійснюється перехід від зовнішнього мовлення до внутрішнього.
Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками один одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.
Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Цю частину підготовки до спілкування можна показати за допомогою таблиці:
|
ТРЕБА ПОДУМАТИ (СПЛАНУВАТИ):
|
