A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Великоновосілківський професійний ліцей

Урок No 7. Тема: Поняття етики поведінки водія.

Дата: 07.04.2020 11:25
Кількість переглядів: 4704

  

Серед багатьох питань автомобілізації важливе місце займає моральний клімат на дорозі, взаємовідносини людей, що приймають участь в дорожньому русі: водіїв, пішоходів, працівників Державтоінспеції. Це природньо, бо від їх передбачливості, уважності і поступливості - все те, що можна виразити однім словом -взаємоповага, багато в чому залежить безпека на дорогах.

Етика поведінки водія означає сукупність моральних правил у ставленні до інших учасників руху. За цими правилами недопустимі грубість, оббризкування після дощу, умисні наїзди на тварин. Окремі водії взяли собі за правило вклинюватися між автомобілями, примушуючи інших водіїв гальмувати, інші всіляко перешкоджають обгону керованого автомобіля, збільшуючи швидкість. Такі дії створюють нервове напруження всіх учасників руху.

Досить поширені конфлікти між водіями транспортних засобів різних категорій. Ставлення до водіїв інших транспортних засобів багато в чому характеризує особу за кермом. Майстер своєї справи відпрацьовує уважний, ввічливий стиль їзди. Таких водіїв об'єднує спільність інтересів, високий рівень кваліфікації, рівний рівень відповідальності, інколи робота на одному підприємстві. Так, наприклад, рідкі конфлікти між водіями міжміських автомобілів "Ікарус", між таксистами, між водіями міських автобусів.

Водії, які не мають такої близькості, часто вступають в конфлікти, що наносять серйозних збитків моральному клімату дороги і відображається на безпеці руху. В цьому можна навести приклад: одним з найбільш старих конфліктів на дорозі є конфлікт між водіями державного транспорту (професіоналами) і водіями приватних автомобілів (автолюбителями). Ніхто не стане заперечувати проти того, що водії-професіонали в більшості мають більш високу кваліфікацію, ніж автомотолюбителі, так як постійно знаходяться за кермом і вдосконалюють свої знання і навички. З цим слід погодитись. І автомотолюбителі у контактах з професіоналами виступають як їх молодші брати, до яких слід відноситись з повагою, з терпінням переносити помилки, які вони допускають.

Безумовно, автолюбителі повинні бути ввічливі і поступливі, розуміти, що водій-професіонал за кермом автомобіля виконує свій службовий обов'язок, знаходиться на робочому місці, розуміти, що вантаж, який він везе, вкрай необхідний де-небудь і не слід створювати йому перешкод, якщо цього не вимагають обставини. Водіям приватних автомобілів часто не вистачає майстерності, внаслідок чого вони створюють небезпечні ситуації. Водії маршрутних транспортних засобів, із свого боку, іноді не виявляють належного розуміння і терпіння. Замість сварки з початківцем за кермом варто йому підказати вихід зположення або пропустити його.

Водій-професіонал має бути ввічливим і передбачливим. Неодмінною умовою його етичної поведінки є точне виконання вимог Правил дорожнього руху в поєднанні з людяним поважним ставленням до всіх учасників дорожнього руху. Наприклад, такий водій не дозволить собі припаркувати вантажний автомобіль де завгодно або виїхати на головну дорогу з другорядної, не пропустивши легковий автомобіль і піддаючи небезпеці життя і здоров'я людей.

Необхідно відмітити, що водії-професіонали знаходяться в більш вигідному положенні з точки зору попередження конфлікту з автолюбителями, так як в їх владі великий автомобіль з потужним двигуном, вступати з яким, в силове єдиноборство, знаходячись в легковику, - не розумно. Цим не рідко користуються водії-професіонали.

В чому стоїть позиція водія-професіонала в конфлікті з автолюбителем? Професіонали дуже багато часу проводять за кермом, уранці сідає в кабіну і до вечора в дорозі. Великих перерв практично не буває. Тільки вихідні, ремонт або відпустка. Тому, і досвід у них більший, навички кращі. А автолюбитель? Автомобілем користується рідко, взимку - зовсім мало, влітку - на роботу, з роботи та в відпустку. Питається, звідки узятися великому умінню? Багато з них на дорозі розгублюються, поспішають, і тільки заважають своєю їздою.

Позиція автолюбителя має протилежну направленість. Автолюбителі вважають професіоналів грубими і невихованими, а їх відношення до автолюбителів не заслуженим. Якщо один до одного професіонали ще відносяться з повагою, то автолюбителя у кращому випадку намагаються не помічати. Все це є результатом відсутності елементарної культури у багатьох учасників руху.

Недопустимі на дорозі також прояви помсти. Окремі водії намагаються покарати образника: обганяють його автомобіль, а потім різко натискають на гальмову педаль. Такі дії часто призводять до дорожньо-транспортної пригоди.

Інший конфлікт: водій-пішохід. Кожному водію щоденно доводиться бувати в ролі пішохода, але, сідаючи за кермо, він часто перестає розуміти пішоходів. Наслідки таких конфліктів не завжди позитивні. Кожна друга дорожньо-транспортна пригода в місті - це наїзд на пішохода, а смертельні випадки тут бувають в три рази частіше, ніж при зіткненнях транспортних засобів.

Природньо, що конфлікт трапляється частіше всього там, де перехрещуються шляхи автомобіля і пішохода - на пішохідних пе­реходах. Якщо перехід позначений знаками і розміткою, а також обладнаний світлофором, кожний із конфліктуючих потоків користується дорогою в відведений йому час. Але і тут знаходяться способи звести рахунки, показати, хто на дорозі хазяїн. Тільки загориться жовтий сигнал світлофора, ревучий залізний потік буквально здуває з дороги останніх пішоходів. Якщо ж пішохідний перехід не обладнаний засобами регулювання, то задача пішохода тут ускладнюється. Інколи йому приходиться довго чекати розриву в транспортному потоці, щоб перейти дорогу.

В цій ситуації можливі два варіанти. На пішохідних переходах, де часто чергують робітники Державтоінспеції, є хороша традиція зупинятися і пропускати пішоходів. Інколи водії це роблять при відсутності працівників Державтоінспеції

Поважність в даному випадку є не в тому, щоб зупинятися перед кожним пішохідним переходом, ледь помітивши, що хтось задумав перейти дорогу. Водій і пішоходи повинні бути взаємно ввічливими.

Інші категорії водіїв, що потребують до себе турботи і уваги, -водії учбових автомобілів. Однак, відношення багатьох водіїв до своїх молодших братів - учнів - зневажливе. І це сприяє підвищенню нервозності в дорожньому русі.

В якійсь мірі прикрість водіїв можна розуміти: учбовий автомобіль створює деяку перешкоду на дорозі, але вона не настільки велика, щоб через це нервувати і псувати настрій собі і оточуючим.

Початкове навчання майбутніх водіїв проходить на закритих майданчиках. Перші вправи відпрацьовуються на тихих не завантажених вулицях. І на інтенсивні магістралі учень з майстром виїжджає лише тоді, коли в учня нагромаджуються необхідні навички. І при перших виїздах учню дуже потрібна підтримка з боку більш досвідчених колег, передбачуваність, такт, звичайна людяна ввічливість.

Виховання майбутнього водія - справа не проста. Результат цього процесу багато в чому залежить від майстра і викладача, від стану учбового і виховного процесу. Але ще більше користі буде, якщо учень під час навчання водінню буде отримувати на собі виховний вплив зразково їдучи поміж водіїв.

Домашне завдання:Опрацювати: стор. 8-11 та відповісти на запитання.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора