Урок № 10
Урок № 10
Тема: «Дефекти деталей та методи їх усунення»
- Спрацювання деталей в техниці
«Спрацювання деталей в техниці»
Несправність з’єднання виявляється в порушенні заданих конструктивною схемою зазорів у рухомих з’єднаннях і натягів – у нерухомих. Порушення посадки обумовлене змінами в розмірах і формах деталей, які з’єднуються. Ці зміни з’являються в результаті спрацювань деталей, які у процесі роботи техніки безперервно зростають, спрацюваня деталей, можуть бути й інші дефекти, які можуть бути поділені на дві групи: природні дефекти і спрацювання, які повільно наростають і є результатом роботи сил тертя, впливу високих температур та інших факторів за нормальних умов роботи техніки;
Аварійні дефекти і спрацювання, які швидко наростають і призводять до аварійної ситуації, що є результатом неправильного догляду або браку виробництва. Отже, при якісному виробництві та дотриманні правил експлуатації техніки аварійні дефекти і спрацювання не повинні мати місця. Однак природне спрацювання деталей вузлів техніки практично усунути неможливо, оскільки зі збільшенням часу роботи воно безперервно наростає. Наростання спрацювань допустиме лише до певної межі, поки не порушується нормальна робота техніки. У подальшому збільшення спрацювань призводить до переростання його з природного в аварійне, під час якого нормальна робота техніки неможлива.
Отже, природне спрацювання є в основному результатом роботи сил тертя, що виникають під час руху поверхонь деталей одна по одній. Залежно від характеру відносного переміщення поверхонь, що труться, розрізняють тертя ковзання, тертя кочення та складне тертя. Під час тертя ковзання одна деталь переміщується по другій, що стоїть нерухомо, наприклад, шийка колінчастого вала переміщується по вкладишу. Під час тертя коченням одна деталь перекочується по другій без проковзування, наприклад, перекочування кульки або ролика по обоймі підшипника кочення. Під час складного тертя одна деталь перекочується з проковзуванням по іншій. Складне тертя має місце в зачепленні косозубчастих гвинтових передач. Залежно від наявності змащення між тертьовими поверхнями деталей вузлів техніки розрізняють рідинне, граничне і сухе тертя. Під час рідинного тертя поверхні деталей розділені прошарком масла. У цьому випадку закономірності тертя визначаються властивостями масла і деталі майже не спрацьовуються.
Окислювальне спрацювання – це процес поступового руйнування поверхонь деталей вузлів техніки під час тертя, коли одночасно відбувається деформування та утворення плівок окислів з видаленням їх з поверхонь тертя. Це спрацювання виникає під час тертя ковзанням або коченням як при сухому терті, так і при граничному змащенні. Таке спрацювання спостерігається під час роботи корінних і шатунних шийок колінчастих валів, гільз циліндрів, поршневих пальців та багатьох інших деталей. Тому це спрацювання найпоширеніше в деталях вузлів техніки. Теплове спрацювання виникає під час тертя ковзанням з великими швидкостями у важконавантажених парах. Суть такого спрацювання, полягає у нагріванні зони тертя до розм’якшення металу і зміни властивостей масла. На тертьових поверхнях деталей утворюються місцеві металеві зв’язки, що руйнуються шляхом розмазування, перенесення металу і видалення часток з поверхонь тертя.
Абразивне спрацювання – це процес інтенсивного руйнування поверхонь деталей вузлів техніки, коли під час тертя ковзанням тверді абразивні частки деформують, шкрябають і ріжуть робочу поверхню. Абразивному спрацюванню піддаються робочі органи бульдозерних відвалів, деталі ходової частини гусеничної техніки, а також ті деталі, на тертьові поверхні яких потрапили тверді частки.
Віспоподібне спрацювання – це процес руйнування поверхонь деталей під час тертя коченням, коли під дією знакоперемінного навантаження поверхня деталі спочатку деформується, потім розвивається явище втомлення і як результат – викрошування металу. Такому спрацюванню піддаються важконавантажені підшипники кочення та зубці шестерень.
Домашне завдання:
Відповісти на запитання з записами в зошиті:
- Дати пояснення природного спрацювання деталей?
- Характер окислювального спрацювання деталей?
