Урок № 21 Система машин для внесення добрив, агротехнічні вимоги до них.
ОСНОВНІ СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
Річна норма добрив під окремі культури може вноситись в різні терміни і різними способами. Терміни і методи внесення добрив повинні забезпечувати найкращі умови живлення рослин протягом всієї вегетації Розрізняють три способи внесення добрив: допосівне (основне), припосівне (в рядки, лунки) і післяпосівне (підживлення в період вегетації).
ДОПОСІВНЕ (ОСНОВНЕ)
Внесення добрив врозкид відбувається шляхом розкидання добрив по поверхні з подальшим закладенням їх в грунт плугом, культиватором або дисковими боронами.
Данний спосіб повинен забезпечувати рівномірний розподіл добрив по всій площині поля.
При закладенні добрив під оранку основна їх кількість розміщується в грунті на глибині 9 – 20 см, в результаті чого добриво стає малодоступним рослинам на початку вегетації. При закладенні культиваторами або дисковими боронами 50-90% добрив знаходяться в 3-см шарі ґрунту, який швидко пересихає і поживні речовини погано доступні рослинам. Все це знижує ефективність добрива.
Більш прогресивним способом внесення добрив є локальне (стрічкове) внесення.
При локальному внесенні добриво розміщують осередками в зоні розвитку кореневої системи з метою підвищення коефіцієнта використання поживних речовин. Локальне (стрічкове) внесення добрив характеризується високою якістю розподілу поживних речовин в грунті. Нерівномірність розподілу добрив при локальному внесенні не перевищує 8 – 10%.
Локальне внесення добрив певним чином впливає на формування кореневої системи рослин, її живлення, розвиток і створення нового врожаю. При локальному способі ріст коренів в області внесення добрив посилюється, але загальна маса їх може змінюватися незначно або залишається попередньою, а розвиток кореневої системи в основному відбувається в збагачених поживними речовинами зонах.
У зв’язку з підвищенням коефіцієнтів використання поживних речовин при стрічковому внесенні, оптимальні дози добрив знижуються на 25 – 50%.
Допосівне локальне добриво розміщують в грунті стрічками. Добриво закладають в грунт у вигляді стрічок шириною 2 – 4 см з інтервалом 12 – 17 см на глибину 8 – 15 см в залежності від грунтово-кліматичних умов і оброблюваної культури. При внесенні добрив під коренеплоди глибина закладення добрив становить близько 15 см з інтервалом 20 – 30 см.
При проростанні на насіння негативно впливає висока концентрація елементів живлення в стрічці. Необхідно запобігати контакту насіння з добривом, але при цьому не допускати надмірне видалення їх від стрічки. Численними дослідами доведено перевагу розташування посівних рядків рослин поперек стрічок внесених добрив в порівнянні з паралельним розташуванням рядків, при цьому способи розміщення рядків коренева система рослин краще використовує добриво.
ПРИПОСІВНЕ ДОБРИВО (СТАРТОВЕ)
Припосівне добриво вноситься при посіві насіння або висадки розсади безпосередньо в рядки (лунки) або закладають стрічками на деякому віддаленні від них. Припосівне добриво забезпечує живлення молодих рослин в період, коли вони ще не мають потужної кореневої системи і погано використовують поживні речовини з грунту. Зазвичай вносять мінімальну дозу добрива, щоб уникнути в грунті (в районі молодих коренів) високої концентрації поживних речовин. В якості припосівного добрива можливе використання суперфосфату або амофосу.
Поживні речовини з добрив, внесених в рядки або лунки на глибину посіву насіння, використовуються більшістю рослин тільки в перший період вегетації, тому доза їх повинна бути невисокою. Припосівне добриво, розраховане головним чином на забезпечення рослин легкодоступними формами елементів живлення в початковий період їх життя, має велике значення і для подальшого розвитку рослин.
Сприятливі умови живлення з початку вегетації сприяють формуванню у молодих рослин більш потужної кореневої системи, що забезпечує надалі краще використання елементів живлення з грунту і основного добрива. Завдяки рядковому добриву, рослини швидше розвиваються і легше переносять тимчасову посуху, менше пошкоджуються шкідниками та хворобами, краще пригнічують бур’янисту рослинність.
Припосівне рядковое внесення невеликих доз мінеральних добрив – це найбільш ефективний спосіб їх застосування, що забезпечує більш високі прибавки врожаю на кожну одиницю внесеного добрива.
Припосівне добриво ефективне в усіх грунтово-кліматичних зонах під більшу частину культур. Найбільша ефективність проявляється на грунтах невисокої родючості з низькими запасами елементів живлення. Рядкове добриво зменшує негативний вплив нервномірності поверхні грунту і внесення основного добрива.
ПІСЛЯПОСІВНЕ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ (ПІДЖИВЛЕННЯ)
Підживлення в період вегетації застосовують як доповнення до основного і припосівного добрива з метою посилення живлення рослин в періоди найбільш інтенсивного споживання ними поживних речовин, з їх допомогою усувають дефіцит макро- і мікроелементів.
В період підживлення добрива вносять врозкид (ранньовесняне підживлення озимих), в міжряддя або фоліарно (наприклад, мікроелементи у вигляді розчину солей).
ПРАВИЛА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПІДЖИВЛЕННЯ
1) при кореневому підживленні – розміщення добрив в безпосередній близькості від кореневої системи (в борозни вздовж ряду рослин або навколо них), з подальшим після внесення поливом (використовуються добре розчинні у воді добрива);
2) при некореневому підживленні- обприскування рослин розчинами слабкої концентрації, щоб уникнути опіків листя (використовуються тільки добре розчинні у воді добрива).
Кожен спосіб внесення добрив має своє призначення. Для найбільш повного забезпечення рослин елементами живлення протягом всього періоду вегетації необхідно правильно поєднувати різні способи внесення добрив. Поєднання способів внесення визначається особливостями розвитку та живлення культур, агротехнікою і грунтово-кліматичними умовами.
